Суд избрал меру пресечения Порошенко

Новости
Новости

Печерский райсуд Киева в среду, 19 января, вынес решение по поводу меры пресечения подозреваемому в госизмене экс-президенту Петру Порошенко, передает FaceNews.ua. Его отпустили под личное обязательство.

Также суд обязал Петра Порошенко сдать паспорта для выезда за границу.

"Дорогие друзья, я вас поздравляю, хотя никто из нас ничего не слышал. Единственную фразу, которую мы услышали, это личное обязательство и отсутствие какого-либо ареста", – сказал Порошенко после закрытия заседания.

Прокуроры просили суд арестовать Порошенко на два месяца с правом залога в 1 млрд грн.

2022.01.19 | 14:40
0
394

Схема на мільярди гривень: подробиці незаконного вивезення вугілля з ОРДЛО

Блоги
Блоги

В такий спосіб Росія допомагала наповнити бюджети самопроголошених «республік» для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню

Державне бюро розслідувань опублікувало схему справи Медведчука та Порошенка, яких звинувачують у підриві енергетичної безпеки України у 2014-2015 роках та фінансуванні тероризму за допомогою закупівлі вугілля з території України, яку контролює Російська Федерації.

«Отже, очевидно, що своїми умисними діями за попередньою змовою громадяни Порошенко, Медведчук, Кузяра та Демчишин сприяли діяльності терористичних організацій “Л/ДНР”, забезпечуючи придбання вугілля у підконтрольних їм підприємств за державні кошти України», - йдеться у повідомленні.

ДБР також зазначає, що внаслідок цього злочину протягом усього 2015 року терористам «Л/ДНР» було перераховано не менше 205 мільйонів 391 тисячі гривень. За їх інформацією, загалом на цю справу планувалося виділити не менше ніж 3 мільярди 168 мільйонів гривень.

На думку слідства, своїми діями фігуранти поставили енергетичну сферу України у залежність від Російської Федерації та терористичних організацій, що, своєю чергою, підірвало економічну безпеку держави у 2014-2015 роках, позбавило можливостей для диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, а також надало РФ ширші можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення проти неї підривної діяльності.

Нагадаю декілька фактів щодо закупівлі вугілля з території України, яку контролює Російська Федерації.

Так, наприклад, 09.01. 2019 року ексміністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш в ефірі телеканалу «Прямий» заявив, що щороку Росія вивозила з окупованих територій Донбасу 2,8 мільйона тонн вугілля.

«З частини окупованого Донбасу РФ щороку незаконно вивозить 2,8 мільйона тонн антрацитового вугілля, його вартість у перерахунку складає 288 мільйонів доларів», – зазначив він.

Примітно, що вже 11 січня 2019 року в інтерв'ю УНН тодішній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука заявив,що загальний обсяг вугілля, яке незаконно вивозилося Росією з території Донбасу, сягало 7 мільйонів тонн на рік.

«Загальний обсяг, за нашими оцінками, коливається приблизно в районі 7 мільйонів тонн на рік. Якщо помножити на 50-60 доларів за тону, можна порахувати приблизну кількість збитків», – сказав Тука.

Помножити 60 доларів на 7 мільйонів тонн виявилося не складно.

Складніше було пояснити інший аспект. За інформацією ексголови МінТОТ п. Черниша, безпосереднього керівника п. Туки, з окупованого Донбасу РФ щороку незаконно вивозить 2,8 мільйона тонн антрацитового вугілля і його вартість у перерахунку становить 288 мільйонів доларів.

Погодьтеся, що є різниця між інформацією Черниша щодо вивозу на територію РФ 2,8 млн тон вугілля з ОРДЛО і, власне, інформацією того ж міністерства за рік потому – 68 млн.тон вугілля.

Ще більше запитань виникло після заяв Туки про те, що Україна постійно відстежувала переміщення контрабандного вугілля через свою агентурну мережу та за допомогою супутникового спостереження.

Якщо спеціальні служби і ГУР МОУ постійно відстежували переміщення українського вугілля за допомогою супутників, то як пояснити той факт, що за версією керівника групи «Інформаційний Спротив» п. Тимчука в Ростовську область з території ОРДЛО було вивезено вугілля лише на 100 мільйонів доларів.

Нагадаю, свого часу, керівник групи ІС Дмитро Тимчук заявив, що у 2017 році вивіз вугілля з ОРДЛО в Ростовську область становив 1 595 625 тонн на суму $63,140 млн, що становило $54,7 за тонну вугілля, то тільки за 1 квартал 2018 року в РФ поставлено 747 103 тонн на суму $25,81 млн ($34,54 за 1 тонну вугілля).

Групу «Інформаційний спротив» вважають структурою наближеною до ГУР МОУ. Керівником ГУР МОУ на той час був В.Бурба. Мовиться про те, що, на мою думку, підлеглі Бурби відверто маніпулювали обсягами контрабандного вугілля з ОРДЛО, фактично прикриваючи протизаконні оборудки представників тодішньої влади з країною-окупантом.

Утім, заради справедливості, треба визнати, що маніпулювали обсягами вивезеного українського вугілля і сумами всі учасники схеми.

Після виступу Черниша 11 січня 2019 року мною були оприлюднені дані щодо обсягів вивезеного росіянами вугілля з території окупованих районів Донбасу. Зокрема, повідомлялося про те, що загальний обсяг проданого вугілля з окупованого Донбасу тільки в країни ЄС складає близько 2 мільйонів тон. Крім того, починаючи від березня 2017 року до липня 2018 року Туреччина купила 2,3 мільйона тон цього вугілля.

Реакція тодішньої влади була миттєва. В цей же день заступник Черниша Георгій Тука заявив, що загальний обсяг вугілля, яке незаконно вивозиться Росією з території Донбасу, досягає 7 мільйонів тон на рік.

Варто зазначити, що крім країн ЄС та Туреччини українське вугілля видобуте на окупованій території Донбасу постачалося на територію України під виглядом видобутого на території РФ і споживалося на території самої РФ.

«Воно (українське вугілля) споживається на Новочеркаській станції… Основні обсяги сортового вугілля транзитом через територію Росії йдуть на експорт», – цитувало заступника міністра енергетики РФ Анатолія Яновського агентство Reuters. Новочеркаська ГРЕС належить генеруючій ОГК-2 ВАТ «Газпром» і споживає близько 3 млн т вугілля на рік.

В червні 2017 року тодішній виконувач обов'язків гендиректора компанії «ДТЕК Енерго» Дмитро Сахарук повідомив, що на вугільних підприємствах компанії (на окупованій території) планували видобути 8 мільйонів тонн товарного антрациту. «Із 8 мільйонів тонн – 1 мільйон тонн планували вивезли звідти. Ще близько 2 мільйонів тонн вони (бойовики) вивезуть на Старобешівську ТЕС. Залишається близько 5 мільйонів тонн – це профіцит, який у них є, і його треба кудись подіти», – розповів Сахарук.

Варто зазначити, що у вересні 2017 року заступник міністра економіки РФ Сергій Назаров заявив, що щомісячно з окупованих територій Донбасу бойовики відправляють у РФ приблизно 1 млн. тонн вугілля. Надалі отримане вугілля Росія реекспортує у треті країни.

В такий спосіб Росія допомагала наповнити бюджети самопроголошених «республік» для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню. «Вони розв'язують усі свої проблеми із соціальною інфраструктурою, бюджетом і пенсіями», – зазначив Назаров.

З Росії в Україну було привезено вугілля на суму понад ніж в півтора мільярда доларів США. Росія щорічно поставляла в Україну близько 10 мільйонів тонн вугілля і розраховувала зберегти цей ринок.

В ОРДЛО, за оцінками спеціалістів, видобувають близько 15 млн тон вугілля на рік. Тільки на території тимчасово окупованої Луганщини 35 тисяч робітників зайнято у вугледобувній промисловості. А інформація деяких українських ЗМІ про те, що мало не всі шахти там затоплені, а гірники сидять без зарплат – це «білий шум» з метою мінімізації репутаційних ризиків, коли спливали реальні факти реалізації вугілля з окупованих територій.

Нагадаю, 12 листопада слідчі СБУ та ДБР вручили підозру колишньому міністру енергетики та вугільної промисловості України Володимиру Демчишину. Зазначається, що підозра оголошена за ст. 258-3 Кримінального кодексу України – сприяння терористичній групі чи терористичній організації.

20 грудня 2021 року виконувач обов’язків генерального прокурора Олексій Симоненко підписав повідомлення про підозру експрезиденту Петру Порошенку у справі про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій.

За даними ДБР, Порошенко підозрюється у тому, що, «діючи за попередньою змовою групою осіб, зокрема, з-поміж представників вищого керівництва Російської Федерації, сприяв діяльності терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР».

2022.01.18 | 16:40
0
421

В НАТО объявили космос пространством коллективной обороны

Новости
Новости

Североатлантический альянс обновил "Всеобъемлющую политику НАТО в космосе", передает FaceNews.ua.

Документ опубликован на сайте НАТО.

В обновленной политике отражено намерение НАТО интегрировать космос в систему коллективной безопасности и обороны.

На космические атаки будут распространяться принципы коллективной обороны, включая пятую статью, - как и на киберпространство, морскую, воздушную или сухопутную среду.

Согласно пятой статье, нападение на одного члена альянса рассматривается как нападение на альянс в целом. Решение о применении пятой статьи альянс будет принимать индивидуально в каждом конкретном случае.

В альянсе считают, что возможные атаки в космосе, из космоса или внутри него являются вызовом для безопасности НАТО. Они могут "угрожать национальному и евроатлантическому процветанию, безопасности и стабильности" и опасны не меньше, чем обычные атаки.

2022.01.17 | 19:20
0
438

Росія готує хімічну атаку біля Слов’янська як привід для вторгнення в Україну

Блоги
Блоги

Варто зауважити, що завдяки своєчасному оприлюдненню оперативної інформації з боку аналітичного відділу ГІ «Права Справа» вдалося запобігти низці терористичних актів з чисельними жертвами з числа цивільних осіб з боку спеціальних служб РФ та «ЛДНР».

Російська Федерація готує диверсійні терористичні акти на сході України з великою кількістю жертв серед цивільного населення і планує використати їх як привід для широкомасштабного вторгнення в Україну з метою «захистуспіввітчизників».

Можливі сценарії військової агресії з боку РФ були оприлюднені мною 12 січня в ефірі 4 каналу .

Нагадаю, кілька днів тому Росія почала нові військові навчання біля кордонів з Україною. На мою думку, під час переговорівРосії та США у Женеві 10 січня, засіданняРади НАТО-Росія 12 січня і засіданняПостійної ради ОБСЄ у Відні 13 січня, Москва використала фактор цих навчань, аби продемонструвати країнам Заходу, що розглядає Україну як зону свого військово-політичного впливу. До того ж,проведення цих навчань зовсім не випадково співпало з дестабілізацією ситуації в Казахстані та введенням у країну військового контингенту ОДКБ для «наведення порядку».

Зазначу, що легендою нинішніх навчань біля кордонів з Україною є довготривалі марші з протидією диверсійно-розвідувальним групам і розбудова опорних пунктів. Таким чином, Росія натякає Києву та країнам Заходу на можливість проведення глибинних маршів на території України.

Крім того,в нинішніх навчаннях біля кордонів з Україною, вперше за тривалий час задіяли вогнеметні системи ТОС-1 «Буратіно» та їхні модернізовані версії ТОС-1А «Солнцепек». Це дуже небезпечна зброя, яка фактично не залишає шансів на виживання у місцях вибуху її запалювальних і термобаричних ракет.

Примітно, що останнім часом у російських ЗМІ та ЗМІ «Л/ДНР» активно просувалася інформація про начебто завезення Збройними силами України хімічної зброї в район лінії розмежування для вчинення терактів, й одночасно просувалася теза про «можливість введення ЗС РФ з метою захисту цивільного населення».

Згідно з новою доктриною, Росія має право використовувати свої війська за межами Росії для захисту співвітчизників. Повідомленнями у ЗМІ фактично створювався прецедент можливого військового втручання з боку РФ та її вторгнення на територію України.

За інформацією ГІ «Права справа», найближчим часом можливе вчинення диверсійних актів з використанням хімічної зброї на підконтрольній ЗСУ території, зокрема поблизу міста Слов’янськ. Тож СБУ слід зосередити увагу на цьому районі та попередити цей небезпечний сценарій.

Зазначу, що вже післямоєї заяви в ефірі 4 каналу, радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван під час брифінгу в Білому домі підтвердив, що Росія може сфабрикувати привід для нового вторгнення в Україну.

Американські спецслужби визначили, що Росія закладає основу для можливості сфабрикувати привід для вторгнення, у тому числі за допомогою диверсійної діяльності та інформаційних операцій, звинувачуючи Україну в підготовці нападу на російські війська на сході України. Ми бачили цей сценарій у 2014 році і вони готують його знову.

Варто зауважити, що завдяки своєчасному оприлюдненню оперативної інформації з боку аналітичного відділу ГІ «Права Справа» вдалося запобігти низці терористичних актів з чисельними жертвами з числа цивільних осіб з боку спеціальних служб РФ та «ЛДНР».

Нагадаю, 24 серпня 2021 року спецслужби самопроголошеної «ЛНР» оприлюднили інформацію, що в результаті контррозвідувальних заходів начебто попереджена диверсія СБУ, яка була спрямована на здійснення теракту в місцях масового скупчення громадян.

За версією «МДБ ЛНР», за вказівкою «куратора» саморобні вибухові пристрої були вилучені «агентом» української ДРГ зі схованки, яка нібито розташовувалася на центральному кладовищі міста Красний Луч(після переіменування-Хрустальний). У подальшому, ввечері 23 серпня «агент» повинен був закласти вибухові пристрої в урни на центральній алеї міста Красний Луч (після переіменування-Хрустальний) і підірвати їх на момент масового сукупчення людей на площі.

В «МДБ ЛНР» відзначили, що диверсію вдалося запобігти. Всю відповідальність за проведенння теракту «МДБ ЛНР» покладає на керівництво СБУ і офіційну київську владу, звинувачуючи їх порушенні Мінських домовленостей.

Примітно, що 13 серпня, тобто, за десять днів до начебто попередженого «теракту», в українських ЗМІ була опублікована інформація аналітичного відділу ГІ «Права Справа» про те, що співробітники «МДБ ЛНР» готують низку терактів на території «ЛНР», які мають на меті звинувати українські спецслужби у чисельних жертвах серед цивільного населення.

13 серпня поточного року в ефірі «4 каналу» та « Денний Live» мною була оприлюднена інформація щодо можливих провокацій спецслужб «ЛНР».

21 листопада 2018 року спецслужби «ДНР» оприлюднили інформацію, що в результаті контррозвідувальних заходів начебто попереджена диверсія СБУ, яка була спрямована на зрив виборів так званого «глави республіки».

У повідомленні прес-служби «МДБ ДНР» зазначалося, що 11 листопада в підсобному приміщенні однієї з «виборчих дільниць» було затримано «агента СБУ». За словами прес-офіцера «МДБ ДНР» М.Попова, затриманий намагався передати вибуховий пристрій члену дільничної комісії, щоб той заклав пристрій в урну з виборчими бюлетенями. Згодом, у наслідок вибуху, мала початися масштабна пожежа, яка могла привести до численних жертв серед мирного населення. В «МДБ ДНР» відзначили, що диверсію вдалося запобігти, а «агента» – затримати.

Звертає на себе увагу той факт, що повідомлення прес-служби «МДБ ДНР» про попереджену «диверсію» СБУ було оприлюднено лише 21 листопада, тобто, знову -таки за десять днів після затримання «диверсанта».

Пояснюється це тим, що ще 10 листопада 2018 року в українських ЗМІ була опублікована інформація аналітичного відділу ГІ «Права Справа» про те, що на 11 листопада співробітники «МДБ» готують серію вибухів під час проведення псевдо «виборів». Теракти планували провести за допомогою вибухівки, яку мали закласти у кількох місцях масового скупчення людей. За інформацією ГІ «Права Справа», метою провокації мало бути максимальне ураження і велика кількість жертв серед цивільного населення.

Нагадаю, 11 січня Росія почала нові військові навчання біля кордонів з Україною. Маневри відбуваються на загальновійськових полігонах у Воронезькій, Білгородській, Брянській та Смоленській областях. У них планується задіяти 3 тисячі військових, близько 300 одиниць військової техніки, зокрема танки Т-72Б3, бойові машини піхоти БМП-2, а також штатне стрілецьке озброєння.

Додам, що влітку 2020 року ОБСЄ та США підтвердили оприлюднену у ЗМІ інформацію аналітичного відділу ГІ «Права Справа» про підготовку Росією воєнних провокацій на Донбасі. Західні партнери висловили стурбованість розгортанням батальйонно-тактичних груп РФ на Донбасі.

Спеціально для UA.NEWS

2022.01.17 | 15:00
0
446

Зеленский сменил состав Национального инвестсовета

Новости
Новости

Президент Владимир Зеленский изменил состав Национального инвестиционного совета, передает FaceNews.ua. Из совета исключили бывшего спикера Верховной Рады Дмитрия Разумкова и экс-министра экономики Алексея Любченко. Соответствующий указ №8/2022 обнародован на сайте главы государства.

Согласно документу, в персональный состав инвестсовета ввели спикера парламента Руслана Стефанчука, заместителя главы Офиса президента Ростислава Шурму и народного депутата от Слуги народа Галину Янченко.

Также в персональный состав инвестиционного совета президент утвердил грузинского управляющего партнера компании "LV&PARTNERS" Левана Варшаломидзе и вице-премьер-министра, министра экономики Юлию Свириденко.

Национальный инвестиционный совет занимается привлечением инвестиций в страну и госполитикой по улучшению инвестиционного климата. Совет был создан в 2016 году и сейчас является консультативным органом при Администрации президента.

2022.01.12 | 15:00
0
539

В США предлагают объявить Украину страной НАТО+

Новости
Новости

Конгрессмены-республиканцы готовят законопроект, которым предложат объявить Украину страной "НАТО-плюс", передает FaceNews.ua.

Отмечается, что законопроект обеспечит Украине военную и дипломатическую поддержку, в которой она нуждается, в условиях наращивания российской военной мощи у ее границ.

Он также предполагает привлечение президента РФ Владимира Путина к ответственности за агрессию путем немедленного введения санкций против газопровода Северный поток–2, чтобы он не был введен в эксплуатацию.

"Этот законопроект существенно увеличит финансирование поставок летальной помощи Украине, в частности противовоздушного и противокорабельного оружия, которое необходимо украинцам для сдерживания России. Он также четко дает понять, что требования Путина, такие как право вето на вступление стран в НАТО и мораторий на развертывание ракет средней дальности в Европе неприемлемы и противоречат интересам национальной безопасности США", – заявил конгрессмен Майк Роджерс.

Также принятие законопроекта обеспечит ускоренное рассмотрение вопросов о продаже некоторых американских оборонных товаров и услуг.

Документ отвергает предложение РФ о введении моратория на развертывание в Европе ракет средней дальности наземного базирования и требует, чтобы США официально определили, является ли Россия государством-спонсором терроризма.

Этот же законопроект предусматривает выделение $155 млн Радио Свободная Европа/Радио Свобода на борьбу с российской дезинформацией.

2022.01.11 | 17:00
0
370

Підписання «декрету» між Білоруссю та Росією: чим загрожує Україні?

Блоги
Блоги

Попри все, Білорусь залишається важливим торговим партнером України. Понад 70% паливно-мастильних матеріалів, необхідних для потреб ЗСУ, постачається якраз із білоруських нафтопереробних заводів.

Підписання так званих угод між Білоруссю та Росією дещо відвернуло увагу від цікавого факту. Адже власне напередодні підписання цього «декрету» відбувалося накопичення російських військ поблизу білоруських кордонів – на так званому Єльнінському плацдармі.

Це накопичення військ усі українські експерти чомусь помилково пов’язали зі спробою військово-політичного тиску на Україну. Хоча до українського кордону звідти 300 км, а до білоруського – 100. І невипадково стягнення російських сил сталося якраз напередодні підписання «декрету» між Білоруссю та Росією.

Ще наприкінці травня 2021 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що зближення Росії та Білорусі є великою загрозою національній безпеці України, оскільки Росія буде намагатися використати територію РБ як плацдарм для подальшої агресії.

Утім, незважаючи на підписання "декрету", починаючи з 6 листопада розпочався імпорт електроенергії з Білорусі в Україну в обсягах 5 МВт у год. Адже вітчизняні так звані монополісти де-факто позбавили економіку України можливості увійти в опалювальний сезон.

До речі, президент Литви Г.Науседа 19 березня закликав Україну не брати електроенергію з Білоруської АЕС. Але це не завадило його країні різко наростити споживання саме білоруської електроенергії.

Йдеться про те, що фактично нам не залишили вибору. Ми стали енергетично вразливими завдяки політиці,не російських, а вітчизняних олігархів.

Попри все, Білорусь залишається важливим торговим партнером України. Понад 70% паливно-мастильних матеріалів, необхідних для потреб ЗСУ, постачається якраз із білоруських нафтопереробних заводів. І якщо в українських ЗМІ й далі розганятимуть тези про те, що Білорусь буцімто загрожує Україні, нам у якийсь момент просто не буде чим заправляти власні танки.

Близько 40% бітуму на президентську програму «Велике будівництво» також ідуть саме з Республіки Білорусь.

Ця країна – наш торгівельний партнер. Наразі ми маємо чітко усвідомити, що Лукашенко – це останній диктатор. Основна мета якого – утримати владу та жодним чином не допустити інтеграційних процесів ані з країнами Заходу, ані тим більше – з Росією. Яка передусім загрожуватиме його особистому авторитарному режиму.

От на цих страхах Лукашенка ми й мали б зіграти. І будувати власний зовнішній курс України, який відповідатиме, насамперед, національним інтересам.

Ще раз підкреслюю, вітчизняна економіка тісно зав’язана на білоруській. Це і товари подвійного призначення, які ми не можемо напряму постачати з інших країн. Бо нам їх ніхто не продає. Це – суворі реалії, з якими ми маємо рахуватися.

Своєю чергою, Лукашенко намагається маневрувати між Заходом і Росією з метою зберегти особисту владу. Виходячи з цього нам не варто розігрувати антибілоруську карту, аби не отримати на своїх кордонах ще одну країну-супротивника.

Для чого Україні у терміновому порядку треба відволікати матеріальні і людські ресурси щоби зміцнити величезну ділянку українсько-білоруського кордону? Це – колосальні кошти, які краще спрямувати на переоснащення ЗСУ та інші потреби. Не варто створювати нового ворога власними руками.

Нагадаю:

29 листопада Україна збільшила імпорт електроенергії з Білорусі до 900 МВт-год.

Президент Володимир Зеленський прокоментував імпорт електроенергії з Білорусі: «А як інакше? Вугілля з РФ не йде, там Північний потік блокується. А що має робити держава?»

В. Зеленський опосередковано звинуватив олігарха Ріната Ахметова у тому, що його компанії шантажують владу погрозами енергетичної кризи чи відключення опалення.

2021.12.29 | 09:20
0
672

В Кабмине анонсировали масштабную реформу госкомпаний

Новости
Новости

В следующем году Кабмин проведет масштабную реформу публичной собственности, после которой под управлением министерств останется до 100 госкомпаний, передает FaceNews.ua.

"В 2022-м мы должны провести масштабную реформу публичной собственности. На уровне министерств останется не более 100 предприятий. Самые крупные из них будут подчинены Кабинету министров", - заявила первый вице-премьер - министр экономики Юлия Свириденко.

Она также подтвердила намерения завершить начавшийся еще в 2017 году "триаж" госкомпаний.

"Так называемый "триаж" разделит предприятия на неработающие и работающие. Работающие, в свою очередь, - те, которые должны остаться в государственной собственности, и на те, которые могут быть проданы", - пояснила министр.

При этом, по ее словам, неработающие госкомпании пойдут на ликвидацию или приватизацию в зависимости от того, в каком они состоянии.

"Работающие предприятия, которые должны остаться в государственной собственности, мы объединим с целью их укрупнения", - сказала Свириденко, добавив, что этим этапом будет завершена реформа.

Ранее сообщалось, что в Укроборонпром утвердил количество и перечень предприятий под соим руководством. Их останется 63.

2021.12.28 | 21:20
0
683

Слухання у справі про збиття малайзійського Боїнгу: розслідування має завершити Україна

Блоги
Блоги

Показово, що для тодішнього політичного керівництва України заяв Лаврова щодо передчасності і контрпродуктивності створення міжнародного трибуналу виявилося достатнім щоби продемонструвати «політику страуса» і заговорити про створення міжнародних механізмів.

У Нідерландах відбулися слухання у справі про збиття малайзійського Боїнгу MH17. Протягом трьох днів нідерландські прокурори зачитували обвинувальний акт.

Прокуратура Нідерландів просить покарати довічним позбавленням волі Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського, Олега Пулатова та Леоніда Харченко, яких судять за причетність до катастрофи пасажирського рейсу MH17 у небі над Донбасом в 2014 році. Останні несуть повну відповідальність за збиття малайзійського Боїнгу, навіть попри те, що фізично не були присутні під час запуску ракети «Бук».

Нагадаю, 17 липня 2014 року над селом Грабове Донецької області російськими військовими із ЗРК «Бук» був збитий пасажирський літак Boeing 777, загинуло 298 людей.

У липні 2015 року, відповідно до пункту частини першої статті 106 Конституції України президент України Порошенко видав Указ про створення робочої групи, яка повинна була зайнятися притягненням до відповідальності осіб, винних у збитті пасажирського літака авіакомпанії «Малайзійські авіалінії».

На підставі інформації українських спецслужб 16 липня 2015 року Верховна Рада України ухвалила звернення до ООН щодо створення міжнародного трибуналу для судового переслідування відповідальних за злочин, пов’язаний зі збитим літаком авіакомпанії Malaysian Airlines рейсу MH17 17 липня 2014 року.

У Росії відразу заявили, що створення трибуналу ООН із розслідування катастрофи малайзійського літака буде «передчасним і контрпродуктивним».

Показово, що для тодішнього політичного керівництва України заяв Лаврова щодо передчасності і контрпродуктивності створення міжнародного трибуналу виявилося достатнім щоби продемонструвати «політику страуса» і заговорити про створення міжнародних механізмів.

Менше з тим, вже 28 вересня 2016 року міжнародна слідча группа оголосила попередні результати своєї роботи. Слідчі довели, що лайнер був збитий зенітною ракетою серії 9М38 зенітно-ракетного комплексу «Бук». Окрім того, оприлюднили місце запуску ракети - поле в районі смт Первомайське, яке на той час перебувало під контролем проросійських бойовиків.

Утім, результати роботи міжнародної слідчої комісії не стали несподіванкою чи сенсацією.

Справа в тім, що вже 18 липня 2014 року аналітичний відділ ГІ «Права Справа» передає інформацію українським спеціальним службам, що проросійські терористи вирішують питання транспортування «чорних ящиків» збитого Boeing 777 на територію Російської Федерації. Повідомляється, що можливий маршрут транспортування пройде по коридору Луганськ-Краснодон.

Інформація дублюється у ЗМІ. Наголошується, що «чорні ящики» не повинні залишити Україну, тому що відсутність навіть одного з них може порушити цілісну картину події й вплинути на оцінки міжнародних експертів.

Російська сторона миттєво реагує на появу цієї інформації.

Очільник МЗС РФ Сергій Лавров в інтерв'ю телеканалу «Россия-24» зазначив, що РФ не збирається «порушувати ті норми, які існують для такого роду випадків у міжнародному співтоваристві» й вилучати «чорні ящики» з малайзійського «Боїнгу», що впав на сході України.

«Ми за те, щоб якнайскоріше міжнародні експерти прибули на місце катастрофи, щоб вони відразу ж отримали «чорні ящики», – сказав він.

19 липня 2014 року місцевими джерелами «Права Справа» на окупованій території Луганської області зафіксовано рух колони бронетехніки, близько 20 одиниць, яка направляється назад в Росію через місто Червонопартизанськ Свердловського району Луганської області.

Зазначається, що цей відхід пов’язаний з катастрофою малайзійського літака «Боїнг-777».

Здавалося б, після оголошення висновків міжнародної слідчої комісії, які фактично є обвинувальним вироком світової спільноти агресивній політиці Кремля по відношенню до України, попередня влада мала би висловити свою принципову позицію і назвати речі своїми іменами – Росія є країною-агресором, яка розв’язала війну на сході України і в Криму. Але замість цього з боку влади демонструється політичний ступор.

Відвертим ступором української влади вміло скористалися офіційні представники Міністерства оборони РФ, які встигають вигадати нову версію про непричетність РФ до збиття МН17. Мета – максимально затягнути розслідування. А в ідеалі – і зовсім обілити РФ.

Варто зазначити, що прокуратура Нідерландів перевірила всі альтернативні версії катастрофи МН17.

Представники обвинувачення докладно розповіли, як слідство вивчало кожну з цих версій. І в кожному випадку після детального аналізу робили висновок про їхню неспроможність.

Зазначу, що рішення суду у справі очікується не раніше осені 2022 року.

Своєю чергою, США закликають Росію визнати відповідальність за збиття малайзійського Боїнгу МН17 над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року.

Разом з тим, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна докладе всіх зусиль для встановлення правди щодо катастрофи МН17.

«Докладаємо усіх зусиль для встановлення правди. Відповідальність – неминуча!», – йдеться в повідомленні.

На мою думку, розслідування теракту має завершити саме українська сторона. Провідна роль в розслідуванні належить саме Україні, і в СБУ знаходиться колосальний масив інформації. Велика частина матеріалів вже розсекречена і передана міжнародній слідчій комісії.

На підставі цих документів Україна повинна підготувати і провести публічний процес над винуватцями трагедії – Гіркиним і його кремлівськими ляльководами. Такий підхід дасть змогу в українському суді довести вину і винести вирок безпосереднім виконавцям – кадровим військовим РФ і їхнім поплічникам з числа російських найманців і місцевих посіпак.

2021.12.25 | 17:20
0
751

Путин назвал условие ненападения на Украину

Новости
Новости

Президент России Владимир Путин на пресс-конференции ответил на вопрос, может ли он дать гарантию, что РФ не нападет на Украину. По его словам, это будет зависить от обеспечения безопасности России, передает FaceNews.ua.

Ранее украинский президент Владимир Зеленский потребовал от Путина публичного обещания, что не будет нового вторжения в Украину.

"По поводу гарантий. Наши действия будут зависеть не от хода переговоров, а от безусловного обеспечения безопасности России сегодня и на историческую перспективу", - заявил он, не объяснив, о какой "исторической перспективе" идет речь.

По его словам, РФ выступает за нерасширение НАТО на восток.

"Мы, что ли ставим ракеты у границ США, нет, это США находятся у нас на пороге, разве это избыточное требование: не ставить никаких ударных систем у нашего дома, чего здесь необычного?", - заявил он.

Путин заявил, что Запад должен дать гарантии безопасности России - "немедленно и сейчас, а не требовать их от нас".

"Нам важен не ход переговоров, нам важен результат. Ни одного дюйма на восток сказали нам в 90-е годы, ну и чего? Надули", - сказал президент РФ.

2021.12.23 | 14:20
0
738

Про «Північний потік-2»: Німеччина підіграє Кремлю через власні економічні інтереси

Блоги
Блоги

Називаймо речі своїми іменами: фактично Німеччина зіграла на боці Кремля. На мій погляд, невипадковою є й поява в Bild статті щодо заборони на постачання летальної зброї в Україну саме напередодні Саміту східного партнерства й зустрічі Володимира Зеленського з новообраним канцлером.

«Північний потік-2» – економічна зброя Кремля? На думку офіційного Києва, газопровід є суто політичним проєктом Росії. Натомість у Берліні запевняють, що ситуація – під контролем, і у разі економічного тиску з боку Росії, німецький уряд вчинить відповідні заходи. Про які саме заходи йдеться і чи дійсно в Європі контролюють ситуацію?

Справа втім, що на сьогодні Росія не є ключовим гравцем європейського енергетичного ринку. Але «Північний потік-2» може кардинально змінити як економічний, так і геополітичний розклад сил.

Частка «Газпрому» на газовому ринку Європи у 2020 році склала 32,2%. До речі, у 2019 році частка норвезького газу знизилася до 33% з 38% - це багаторічний мінімум, показують підрахунки Refinitiv. Тому якби норвезький Equinor та Алжир під час кризи скористалися ситуацією, вони б, напевно, збільшили свою частку та зменшили російську присутність завдяки постачанню додаткових обсягів газу.

Однак цього не відбулося.

Примітно, що п'ять країн ЄС на чолі з Францією та Іспанією закликали розслідувати стрибок цін на газ. Вони опублікували спільну заяву, запропонувавши Європейському союзу розробити набір інструментів для «негайного реагування на стрибок цін» та, головне, розслідувати його причини.

Своєю чергою, Росія вправно скористалася цією помилкою газотрейдерів, а також певними прогалинами в європейській судовій практиці.

Що запропонував Путін? Укладати довгострокові договори. Росія пообіцяла постачати газ учетверо дешевше за гуртові ціни. І це – економічна пастка Кремля. Друга хитрість полягає у використанні прогалин в європейській правовій системі. Москва гратиме на двох моментах.

Перше: газогін може бути запущений навіть без сертифікації. Подібні випадки вже траплялися раніше. Наприклад, трубопроводи NEL і EGL 401 вводилися в експлуатацію до прийняття рішення про сертифікацію.

За інформацією Німецького федерального мережевого агентства (BNA), росіяни отримають лише 1 млн євро штрафу, якщо почнуть працювати без сертифіката. На тлі того, що Росія вже вклала у «Північний потік-2» приблизно десять мільярдів, така сума штрафу є смішною.

Друге: Росія погодилася на сертифікацію за німецьким законодавством, але винятково тієї ділянки газогону, яка проходить територією Німеччини, і 15 км у територіальних водах Балтійського моря.

На цьому тлі занепокоєння викликає позиція Німеччини, яка відстоює власні економічні інтереси та де-факто лобіює «Північний потік-2».

Називаймо речі своїми іменами: фактично Німеччина зіграла на боці Кремля. На мій погляд, невипадковою є й поява в Bild статті щодо заборони на постачання летальної зброї в Україну саме напередодні Саміту східного партнерства й зустрічі Володимира Зеленського з новообраним канцлером. Як на мене, Bild озвучила офіційну позицію Німеччини щодо її подальших планів стосовно України. Тобто вона стала: Україні не дадуть летальної зброї. Це – дуже показовий момент.

На мою думку, це питання мало б бути порушене Зеленським під час зустрічі. Зауважу, що публікація Bild розкриває низку підводних каменів, а позиція офіційного Берліна розглядається виключно з точки зору дотримання національних інтересів німецької держави.

З одного боку, закидаючи попередньому канцлерові Ангелі Меркель фактичну заборону на постачання зброї до України, з іншого боку Bild робить акцент на тому, що власне як сама зброя, так і її застосування нібито суперечить домовленостям 2020 року. Відповідну домовленість у межах ТКГ передбачала, зокрема, заборона на ведення снайперського вогню і діяльність диверсійно-розвідувальних груп.

Ця стаття фактично підкреслила, що позиція Німеччини щодо України є незмінною у моменті ненадання летальної зброї. І головне – «Північного потоку-2». Попри зміну канцлера, позиція Німеччини у цих питаннях залишається суто прагматичною.

Нагадаю:

21 липня США та Німеччина оголосили, що офіційно домовилися про завершення будівництва російського газогону "Північний потік-2, опублікувавши спільну декларацію з обіцянками Україні.

Натомість Президент України Володимир Зеленський вважає, що зобов'язання за угодою між США та Німеччиною щодо «Північного потоку-2» можуть бути не виконані. Він просив президента Сполучених Штатів Джо Байдена втрутитися в ситуацію з газопроводом.

В інтерв'ю виданню «The Washington Post» Зеленський зазначив, що він не задоволений цією домовленістю і не вірить у виконання зобов'язань за угодою. «Звичайно, я не задоволений цією домовленістю, якщо я можу її так назвати, і форматом, в якому вона була досягнута», - заявив він.

В свою чергу Держдепартамент США надав до Конгресу звіт про нові обмеження проти учасників проєкту російського газогону «Північний потік-2».

2021.12.22 | 10:40
0
756

Війна на Донбасі: чим країни Заходу можуть допомогти Україні.

Блоги
Блоги

Варто зауважити, що заяви Путіна про те, що Росія не планує розгортати масштабну військову агресію проти України - не відповідають дійсності. Російська агресія триває з 2014 року.

Днями заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що, якщо НАТО та Сполучені Штати Америка не дадуть гарантій щодо нерозміщення нових озброєнь в Європі, то Росія готова дати на це відповідь за допомогою зброї чи технічних засобів.

Варто зауважити, що якщо говорити про військові бази країн НАТО на території України, то їх розміщення заборонено Конституцією. Нагадаю, згідно статті 17 Конституції України на території України не допускається розташування іноземних військових баз. Таким чином, питання перебування на території України іноземних військових баз вітчизняним законодавцем віднесено до таких, що регулюються виключно Конституцією та законами України.

Для того щоби військові бази НАТО могли легітимно перебувати на території України могли легітимно перебувати на території України, необхідно внести зміни до ст. 17 Конституції. Утім, відповідно до розд. 1 Конституції, це можливо лише за результатами всеукраїнського референдуму.

Проте нормами національного законодавства України дозволяється тимчасове перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України. Але схвалення такого рішення пунктом 23 статті 85 Конституції України віднесено до виключних повноважень Верховної Ради України.

По-друге, Україна не є членом НАТО і на нашу державу не розповсюджується принцип колективної оборони, який закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору. Саме тому Президент США Джо Байден заявив, що питання про введення американських військ в Україну ніколи не було на порядку денному. Разом з тим Байден заявив, що він ясно дав зрозуміти Путіну, що якщо він рушить в Україну, економічні наслідки для його економіки будуть руйнівними.

Тому дивно, коли опозиція наголошує на тому, що заяви Байдена є ледь не елементом політичної зради. І це на тлі того, що США не відмовляються від військової підтримки України.

Власне, саме за часів попередньої влади, коли два американські контрбатарейні радари малої дальності потрапили до рук росіян в ході боїв за Дебальцеве, питання отримання оборонної летальної зброї для України було фактично поставлено на паузу. З того моменту американські радари, як і ПТРК «Джавеліни», знаходилися на складі.

Є ще один важливий момент: у радарах, які США передали Україні, від самого початку була відключена функція наведення своєї артилерії. «Адміністрація Обами внесла таке недолуге обмеження. Ця функція фактично перетворює артилерійські радари на моніторингове обладнання. Це не зброя. Ми за допомогою цього можемо бачити, звідки летить. Звідки по українських військах б’ють російські батареї, але, наприклад, корегувати вогонь туди, куди ми хочемо, визначати цілі – ми не можемо», – бідкався тоді Юрій Бутусов.

Натомість після розмови Байдена із Зеленським командувач Операції Об’єднаних сил Олександр Павлюк заявив що підрозділ озброєний протитанковими ракетними комплексами «Javelin» є в складі сил Операції Об’єднаних сил (ООС). Більше того, американському журналістові, який перебував у зоні ООС, продемонстрували підрозділ ЗСУ, який знаходиться на лінії розмежування і оснащений американськими ПТРК Javelin. Передову у зоні Операції об’єднаних сил відвідали журналісти американського телеканалу ABC News. «Це частина допомоги, про яку Путін сигналізує, що вона неприйнятна для Росії. Нам сказали, що їх використовували лише кілька разів», – розповів журналіст ABC News Патрік Рівелл.

Це і є прямий сигнал Росії щодо того, як США змінили тактику і, головне, стратегію військово - технічної допомоги Україні. Це свідчить про довіру ЗСУ та політичному керівництву країни з боку нашого стратегічного партнера.

Другим показовим моментом є те, що США збільшили обсяг військово-технічної допомоги. Мовиться про 300 млн доларів, які передбачені для потреб ЗСУ.

Нагадаю, що за допомогою нашого стратегічного партнера - Великої Британії, відбулася реалізація амбітного проєкту щодо будівництва двох військово-морських баз у Бердянську та Очакові.

Міністр оборони Олексій Резніков під час візиту у Бердянськ наголосив на тому, що треба прискорити будівництво бази ВМС, адже є високі ризики для судноплавства зі сторони Росії.

Декілька слів з приводу того, що варто очікувати Україні від західних партнерів у моменті військово-технічної допомоги.

Окрім бюджетних видатків на оборону, ми отримаємо міжнародну допомогу від урядів Франції (12,6 млрд грн), Великої Британії (6,7 млрд грн) та США (1,7 млрд грн).

Наразі лунають заяви з боку опозиції, що саме ці гроші передбачені на переозброєння ЗСУ. Але це не відповідає дійсності. Ці гроші йдуть додатковою сумою. 2 грудня Верховна Рада підтримала в другому читанні закон про державний бюджет на 2022 рік. За статтями, пов’язаними з обороною, передбачені витрати на суму 323,13 млрд грн, що дорівнює 6% ВВП. На грошове забезпечення і зарплати військовим підуть 71,2 млрд грн. На розвиток стратегічної промисловості надається 7,5 млрд грн.

До речі, нещодавно У Франції було спущено на воду перший катер FPB98MKI, збудований для охорони морських кордонів України. Патрульні катери FPB 98 MKI отримають вітчизняне озброєння. Всього в 2022 році буде отримано 9 патрульних катерів.Примітно, що одним із здобутків цього контракту є те, що 5 із 20 катерів, які планується побудувати, будуть вироблені в Україні з допомогою французьких спеціалістів на українських потужностях у Миколаєві.

Це ще раз говорить, про довіру до нашої країни. Країни Заходу розуміють те, які зовнішні виклики йдуть з боку Росії.

Варто зауважити, що заяви Путіна про те, що Росія не планує розгортати масштабну військову агресію проти України - не відповідають дійсності. Російська агресія триває з 2014 року. Точиться війна між РФ і Україною, а не так званими «республіками ЛНР та ДНР».

Щодо прогнозів на 2022 рік, на мою думку, варто очікувати на ескалацію військової напруги на лінії фронту. Росія це буде демонструвати, як активізацію з боку так званих армійських корпусів «ЛДНР».

Зазначу,що інформація аналітичного відділу ГІ «Права Справа» про місця базування важкої бронетехніки на окупованих територіях Луганської і Донецької областей підтверджена СММ ОБСЄ. Більше того, підтверджена інформація про накопичення важкої бронетехніки поза зоною розведення, обумовленими Мінськими домовленостями. Загалом – це приблизно 240 одиниць важкої бронетехніки.

Нагадаю, 11 грудня президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу «1+1» допустив проведення референдуму про припинення війни.

«Це може бути загалом щодо припинення війни. Так може бути, що хтось, якась країна, нам пропонуватиме ті чи інші умови. Так може бути. Сьогодні цього немає точно. Тут немає жодних секретів у мене від суспільства, я такими речами не жартував би й точно секретів не мав би, тому що це дуже важливі речі, які стосуються нашого статусу,... наших територій. Але якщо буде якийсь такий складний виклик, я точно радитимуся з нашим суспільством», - наголосив глава держави.

2021.12.16 | 10:00
0
944

Украина и Швеция заключили оборонное соглашение

Новости
Новости

Глава Минобороны Украины Алексей Резников в ходе визита в Швецию подписал новое соглашение о сотрудничестве в сфере обороны, передает FaceNews.ua. Об этом сообщил шведский министр обороны Петер Хультквист.

"Мы подписали договор между Швецией и Украиной. Мы продолжаем сотрудничество в области обороны, которое у нас есть, и углубляем его", - сказал он.

Шведский министр пригласил Украину на международные учения Аврора-2023. Украина приглашенияя приняла.

На пресс-конференции Резников заявил, что Украина де-факто является членом НАТО.

"Наше право стать членом альянса НАТО или любого другого альянса записано в Конституции, это наше суверенное право. Мы будем оставаться членами НАТО де-факто, мы будем внедрять стандарты НАТО у себя, мы будем проводить реформы, потому что это нужно нам. И тогда настанет час, когда будет принято политическое решение между Украиной и альянсом, и мы станем членами альянса де-юре", - сказал он.

2021.12.14 | 20:40
0
997

Володимир Зеленський вже понад два роки очолює  президентський рейтинг

Блоги
Блоги

Згідно з результатами недавнього опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) президент України Володимир Зеленський знову очолив президентський рейтинг.

Нині за чинного президента проголосували б 20,2% серед усіх респондентів і 27,1% серед тих, хто визначився з вибором. На другому місці – Петро Порошенко з показниками 14,7% серед усіх респондентів і 19,7% серед тих, хто визначився з вибором. До трійки лідерів також входить Юлія Тимошенко(відповідно, 8,4% і 11,3%).

У цьому контексті слід зазначити першість чинного президента після проходження ним половини терміну свого президентства - є винятковим явищем для новітньої політичної історії України. Нинішній глава держави другий рік поспіль залишається найпопулярнішим українським політиком та суттєво випереджає своїх конкурентів, не зважаючи на усі медійні атаки з боку опонентів та олігархічних ЗМІ. Це є свідченням того, що інформаційний вплив останніх поступово перестає істотно впливати на електоральні уподобання громадян України.

2021.12.14 | 11:40
0
1001

Ловушка, в которую может угодить Кремль

Блоги
Блоги

Стремление перестроить мир силой грозит лишить Россию западной подпитки, а российскую элиту западного «дома».

Армагеддон отложили?

Ай да Путин! Уже месяц держит мир в оцепенении. А мы гадаем, что будет дальше. Вот они с Байденом переговорили. И, казалось, все перетечет в дипломатическое общение. Но Россия вызвала шторм не для того, чтобы удовлетвориться обещанием вновь получить саммит.

Речь даже не о конфликте России и Запада по поводу Украины. Сам конфликт – следствие системного кризиса в отношениях России и Запада. Кризис вызван несовместимостью их представлений о мире и своей безопасности. Поэтому завершение «битвы за Украину» не обещает успокоение. Для этого нужно, чтобы одна из сторон противостояния отказалась от своей сущности.

Путину удалось засадить Байдена за стол переговоров, прибегнув к эскалации «напряжения». Повод для эскалации выглядит блефом. Никто не собирается принимать Украину в НАТО- пока. Верить в то, что Украина угрожает России, то же самое, что верить в нашествие пришельцев. НАТО потеряло драйв. Если только российская игра «кто моргнет первым» не заставит НАТО подкачать мускулы.

Возникает вопрос: если повод для шума обманка, то чего же хочет Москва? Нет сомнения, что Путин не готов переварить, что Украина может оказаться внутри вражеского блока. Но Украина для Кремля повод для осуществления более амбициозной повестки.

Зацементировав единовластие, Кремль пристраивает к нему новую геополитическую опору. Без этого властная конструкция хромает. Значит нужно сбросить европейскую систему безопасности и обеспечить России свой режим самозащиты. Это пересмотр итогов холодной войны.

Превращение России в «Крепость» требует, чтобы соседние государства окружили Россию «санитарным кордоном». Для Москвы это означает их демилитаризацию - «как входящих, так и не входящих в Североатлантический альянс». Короче, нужно сдать НАТО в утиль. Шаг в этом направлении будет означать и влияние России на политические процессы внутри ее «санитарного кордона». Но закрывая свое общество от западного влияния, Кремль сохраняет пост-советское новшество: механизм использования западной экономической подпитки.

Разве это не остроумно: сделать Запад не только экономическим ресурсом России, но и гарантом жизнеспособности российской вертикали. «Северный поток-2» и сферы влияния в одном стакане!

Разве не производит впечатление искусство заставить США платить Москве уступками за ненападение на Украину?!

Но есть ловушка, в которую может угодить Кремль. Стремление перестроить мир силой грозит лишить Россию западной подпитки, а российскую элиту западного «дома». Готов ли Кремль пойти на этот риск?

Тест на способность Запада к уступкам и на готовность России держать ружье наготове продолжается. Видимо, Кремль исходит из того, что Запад утратил способность к драке. В Кремле слышат западные голоса, призывающие к «пониманию» Путина. Представитель администрации Байдена признался, что Вашингтон «хочет дать Путину многое из того, что тот хочет». Понятна попытка Москвы «дожать». Но ведь можно противника «дожать» до стремления дать соответствующий ответ.

Байден ищет компромиссную формулу. Байден балансирует, стремясь не провоцировать Кремль. Его задача добиться единства союзников по вопросу сдерживания России; а союзники не спешат портить отношения с Москвой.

12 декабря «Семерка» обещала «огромные последствия» в случае российской «агрессии против Украины». Госсекретарь Блинкен уточнил: Запад готов «идти на шаги, от которых воздерживался в прошлом». Но 13 декабря оказалось, что Совет ЕС так и не договорился, включать ли в пакет антироссийских санкций одну из самых тяжелых- остановку «Северного потока-2». Более того, поддержка западными державами «полного осуществления минских соглашений», которые Москва и Киев трактуют по-разному, говорит о том, что у Запада нет компромисса, который бы всех устроил.

А Москва, задрав планку требований, уже не может отступить без потери лица. Западные лидеры мучительно ищут ответ на вызов, который может определить их дальнейшую судьбу. И пока найти его не могут.

На наших глазах происходит тестирование эффективности двух форм принуждения- угрозой войны и угрозой санкциями. Военная мощь государства, для которого такая мощь является его несущей опорой, вступает в конфликт с экономической мощью самой развитой цивилизации.

Кремль опережает Запад, заставляя его реагировать с опозданием. Западная реакция, будучи итогом согласований, обычно выглядит ватной. Но сегодня, создав крещендо, Кремль вынуждает Запад бежать быстрее.

Речь не просто о геополитической игре «кто кого?». Речь идет о завершении Путинского Проекта по воссозданию системы единовластия, которая ставит свои условия Западу и использует Запад для выживания. Разве может Путин бросить конструкцию недостроенной? Тем более, когда Запад погряз в собственном кризисе. Правда, кремлевская атака может помочь либеральным демократиям возвратить дыхание. Но когда и какой ценой?

Каким бы ни был компромисс России и Запада, он не решает вопроса нашей несовместимости. Нужно готовиться к новым штормам. Москве придется поднимать планку еще выше - снижение планки сигнал слабости. Из этой западни путинской России уже не выбраться.

Найдет ли Запад ответ на вызов противника, для которого шантаж угрозой силы становится формой жизни? Пока неизвестно. Мы еще должны узнать, прав ли Путин, веря в упадок Запада. Но история цивилизаций говорит о том, что в конечном итоге побеждает та, которая думает о будущем, а не уходит в прошлое.

А пока не только украинцы, но мы все стали заложниками «русской рулетки». И все мы можем стать ее жертвами.

PS Как говорят опросы Левада- центра (названного иноагентом), только 16% опрошенных полагают, что война с Украиной поднимет авторитет Владимира Путина среди россиян.

2021.12.14 | 11:00
0
1010

Зеленский назначил послов в пяти странах

Новости
Новости

Президент Владимир Зеленский назначил послов Украины в Сербии, Нидерландах, Вьетнаме, Брунее и на Мальте, передает FaceNews.ua. Соответствующие указы №643/2021 – №647/2021 опубликованы на сайте главы государства в понедельник, 13 декабря.

В частности, украинский послом в Сербии был назначен Владимир Толкач. Предварительно с этой должности был уволен Александр Александрович (указ №641/2021).

Также Зеленский назначил послом в Нидерландах Максима Кононенко. А Александр Гаман стал послом во Вьетнаме, однако предварительно он был уволен с должности представителя Украины при Организации Черноморского Экономического Сотрудничества по совместительству (указ №642/2021).

Кроме того, президент назначил по совместительству посла в Италии Ярослава Мельника послом на Мальте, а посла в Сингапуре Екатерину Зеленко – послом в Брунее.

2021.12.14 | 09:01
0
990

ЕС утвердил санкции против ЧВК "Вагнера"

Новости
Новости

ЕС утвердил санкции против группы частной военной компании (ЧВК) "Вагнера", передает FaceNews.ua. Также в санкционный список попали три энергетические компании.

Об этом сообщает брюссельский журналист Рикард Йозвяк.

Решение будет опубликовано в официальном журнале ЕС позже сегодня, отметил журналист.

"Санкции против группы "Вагнера", 3 энергетических компаний и также 8 человек, связанных с группировкой наемников, сейчас приняты", - сообщил Йозвяк.

2021.12.13 | 14:00
0
929

Росія намагається економічно поглинути ОРДЛО: коли закінчиться війна на Донбасі?

Блоги
Блоги

Не треба жити в ілюзіях, що з відходом Путіна від справ наші території повернуть. Для них саме питання існування незалежної та розвиненої держави Україна – вже як червона ганчірка для бика.

Як довго триватиме війна на Донбасі? Головна мета Росії — «вичавити» Україну політично та економічно, а окуповані райони Луганської та Донецької областей є для цих планів Кремля зручним інструментом.

Війна на Донбасі вигідна Кремлю економічно. Викликає скепсис думка, що Росія спокійно піде з окупованих нею територій Донеччини та Луганщини.

Вона щорічно вкладає у промисловість до 2 мільярдів доларів. Побудували 5 водовідливних комплексів, залучивши спеціалістів із Ростовської області. Сподіватися, що вони повернуть нам усе це просто тому, що зміниться російська влада – дурість.

Політика Росії не зміниться від того, чи є при владі Володимир Путін, чи його немає. Той самий Олексій Навальний досить неоднозначно висловлюється щодо окупації Криму. Це свідчить про те, що так звана російська опозиція не має наміру віддавати Україні території.

Не треба жити в ілюзіях, що з відходом Путіна від справ наші території повернуть. Для них саме питання існування незалежної та розвиненої держави Україна – вже як червона ганчірка для бика.

Окуповані території потрібні Путіну ще й для того, щоб запобігати Україні вступити до ЄС та НАТО.

Поки що ми бачимо, що останні кроки президента Росії інтегрують загарбані території в економічне поле Росії. Варто згадати і масову паспортизацію жителів окупованих районів Луганської та Донецької областей, яка остаточно закріпила там політичний вплив Росії.

Також упевнений, що цією паспортною компанією Кремль намагається розв'язати ще два стратегічних завдання. По-перше – позбутися дефіциту кваліфікованих кадрів завдяки жителям окупованого Донбасу.

Здобувши громадянство Росії за спрощеною процедурою, 1,6 мільйона жителів окупованих районів навряд чи повернуться на територію України, але готові розв'язати проблему демографічної кризи та дефіциту кваліфікованих кадрів у Росії.

Нагадаю, що рівень кваліфікації робітників урбанізованих Донецької та Луганської областей із високим промисловим потенціалом істотно вищий порівняно з жителями Середньої Азії, які сьогодні є головними донорами дешевої робочої сили на території Росії.

І по-друге, видаванням паспортів Кремль розраховує прискорити формування в Україні автономних утворень.

Масовим видаванням паспортів Росії Кремль фактично легалізує бойовиків та свою військову присутність в окупованих частинах Донеччини та Луганщини.

Крім того, переконаний, що нинішня паспортна кампанія дозволить Володимиру Путіну стверджувати, що в Україні порушують права вже не просто російськомовних громадян, як про це говорили на початку російсько-української війни, а безпосередньо громадян Росії.

На мою думку, цією паспортизацією Росія під кальку копіює абхазько-осетинський сценарій. Нагадаю, що у 2008 році фактичною підставою для військового вторгнення Росії на територію Грузії був якраз захист росіян, що проживають на території Абхазії та Південної Осетії.

Не виключаю повторення подібного сценарію Кремля на загарбаних територіях Сходу України.

Таким чином, масова роздача паспортів може стати спусковим гачком для того, щоб Кремль розпочав військове вторгнення в Україну, якщо буде ухвалено рішення про силовий сценарій повернення окупованих територій. Це свого роду якір для нас – і паспортизація, і економічна інтеграція з Росією.

Загалом усе це відволікає нашу владу від проведення структурних економічних та політичних реформ, які б призвели до стабільного економічного становища в країні.

Варто зауважити, що у ситуації, що склалася, війна на Донбасі швидко не закінчиться.

Росія розглядає можливе закінчення війни винятково в момент реалізації саме кремлівських планів. Це, власне, формула Штайнмаєра у баченні Росії: проведення виборів до виведення окупаційних військ, створення фактично паралельних, незалежних від центральної влади структур, інтеграція до економічного плану та її політична залежність від Росії.

Це врешті-решт призведе до того, що окуповані території й надалі залишатимуться під впливом Кремля. Тобто навіть якщо ми досягнемо повернення цих територій винятково на політичних умовах, присутність України буде умовною. Лише на рівні державних символів: прапор, гімн.

Нагадаю, в інтерв’ю телеканалу «Дім» президент Володимир Зеленський заявив, що успіх у питанні повернення окупованих територій Донбасу та встановлення миру в Україні на 90% залежить від президента Росії Володимира Путіна.

В оприлюдненому інтерв’ю Зеленський заявив, що окуповані території на Донбасі ніколи не будуть російськими, і закликав тих жителів цих територій, які вважають себе росіянами, а регіон – російським, їхати і «шукати собі місце в Росії».

2021.12.13 | 09:40
0
924

Минэнерго назначило новый набсовет Укрэнерго

Новости
Новости

Министерство энергетики назначило семь членов нового наблюдательного совета НЭК Укрэнерго, передает FaceNews.ua. Об этом сообщает пресс-служба министерства.

Полномочия прежних членов набсовета Укрэнерго истекли в октябре 2021 года. Украина пообещала МВФ обеспечить полноценную работу наблюдательного совета Укрэнерго до конца декабря 2021 года.

В состав набсовет вошли три представителя от государства и четыре независимых члена.

Государство представляют:

  • Юрий Токарский – был членом наблюдательного совета Укрэнерго с 2019 года. Отвечал за направление финансовой деятельности предприятия и интеграции в европейскую сеть операторов ENTSO-E.
  • Михаил Ильницкий, с 2018 года занимавший должность председателя правления Черниговоблэнерго. Ранее, в 2013-2018 годах работал коммерческим директором Сумыоблэнерго. С 2003 по 2013 годы работал на Прикарпатьеоблэнерго.
  • Юрий Бойко, исполнявший в конце 2020 года обязанности министра энергетики. В 2020-2021 годах в Минэнергетики в должности замминистра координировал деятельность Директората электроэнергетического комплекса и развития рынка электроэнергии.

Независимые члены:

  • Деян Остоич бывший представитель программы Всемирного банка в Украине (2004-2009) и в Австрии (2016-2019). Курировал энергетическую программу Всемирного банка в Украине и Восточной Европе.
  • Педер Андреасен – 13 лет работал в должности генерального директора Energine – национального оператора системы передачи электроэнергии и природного газа Дании (2005 – 2018 гг.). Экс-президент ENTSO-E. С 2018 года был членом наблюдательного совета Укрэнерго.
  • Даниэль Доббени в 2014 – 2017 годах занимал должность председателя Совета директоров Комиссии по энергетике Бельгийской Федерации. С 2013 года работал Председателем Совета Директоров EIT InnoEnergy для стран Бенилюкса, с 2015 – членом Совета Директоров и Главой ревизионной комиссии Eurowatt S.A., Люксембург.
  • Роман Пионковски – бывший президент инвестиционного подразделения европейского оператора передачи электроэнергии PSE Inwestycje. В 2016 – 2017 гг. работал зампредседателя правления польской ENERGA Wytwarzanie SA.

Члены наблюдательного совета были избраны Номинационным комитетом по результатам прозрачного конкурса и утверждены приказом Министерства энергетики.

Также приказом Минэнерго с 8 декабря прекращены полномочия членов правления Укрэнерго Андрея Немировского и Максима Юркова.

2021.12.10 | 15:40
0
996

Не только российский след: почему Штаты взялись за Портнова

Блоги
Блоги

​​В четверг, 9 декабря, Министерство финансов США ввело санкции против одного из наиболее скандального экс-замглавы Администрации президента Януковича Андрея Портнова.

Впрочем, это решение связано даже не столько с пророссийским бэкграундом одиозного чиновника, сколько с желанием Банковой избавиться от одного из ключевых топ-коррупционеров, который "кормился" на судебной системе в стране.

Согласно официальному уведомлению, речь идет о причастности Портнова к разным коррупционным схемам и препятствовании демократическому развитию Украины. В частности, ему вспоминают 2019 год, когда он пытался как-то вернуться во власть и повлиять на процессы в стране. Однако тут, конечно, следует вспомнить его деятельность на посту заместителя главы Администрации Президента Януковича, его участие в выборах 2010 года и т.д.

В целом, в его биографии есть много моментов, о которых мы можем говорить. Я не думаю, что в топе причин находится то, что Портнов является пророссийским политиком. У нас есть более яркие представители этого лагеря в Украине – тот же Виктор Медведчук, Юрий Бойко, Вадим Рабинович, Илья Кива. То есть, скорее всего, тут идет речь об участии в коррупционных схемах, а включение Портнова – это как бы в назидание всем людям, которые проводят подобную деятельность, и того что их может ожидать.

Если говорить о том же Тупицком, то это тоже вопрос коррупции. Речь идет о препятствовании реформированию судебной системы.

Я думаю, что в ситуации с Портновым речь может идти о его коррупционном влиянии на судебную систему. То есть мы сейчас проводим реформу, и в то же время видим, как все действия оспариваются в судах. Портнов всегда имел влияние на суды, это входило в его функционал, когда еще при Януковиче он этим занимался. Многие из этих судей остаются при должностях и сейчас. Поэтому ситуация с Портновым – вопрос коррупции, особенно в судебной сфере.

США хотят помочь в реализации судебной реформы, которую начал Владимир Зеленский. И они прекрасно это понимают, и мы это видим, как блокируются эти процессы. Поэтому США запустили санкции в назидание всем тем людям, которые хотят сейчас как-то откатать ситуацию назад и противодействовать реализации судебной реформы в Украине.

2021.12.10 | 14:20
0
990

Запад может пожертвовать Украиной, если не удастся договориться с Путиным

Блоги
Блоги

Нынешнее отношение к Украине примерно такое, как к Чехии времен правления Гитлера.

В Министерстве иностранных дел России заявили о вероятности присоединения США к нормандскому формату.

Основной риск для Украины в том, что наше государство вообще не является участником этих обсуждений. То есть сейчас вопросы того, кто будет участвовать в процессе, на какой основе и с какими позициями, решаются вообще без участия Украины.

Более того, Байденом создается определенная коалиция, которая будет формировать определенную позицию относительно Украины. Зеленскому о ней не сообщили и он случайно о ней узнал - так же, как и украинцы, со СМИ и средств коммуникации Белого дома. Сейчас известно, что в нее входят (кроме США) Франция, Германия, Великобритания и совершенно неожиданно - Италия.

Украина же в этой коалиции вообще не предусмотрена. И это имеет негативную роль, потому что вышеперечисленные страны имеют свои взгляды на то, что нужно делать Украине (особенно Германия и Франция) и их требования нам не очень подходят. США это не очень интересует и здесь нужно иметь быстрый результат. Именно из-за этого они до сих пор и не включались в нормандский формат, потому что хорошо видели, что быстрого результата там в принципе быть не может, а на американские выборы это бы наложило свой отпечаток.

Согласно коммюнике видно, что США на недавних переговорах имело сильную позицию, тогда как Путин - наоборот. Байден, вероятно, засветил серьезные угрозы санкциями, и России пришлось с этим мириться. В этом случае можно сделать первое предположение относительно того, что РФ готова признать приоритет США в решении украинской проблемы с надеждой на то, что имея хорошие контакты с Германией, Францией и властными кругами Италии, она будет давить на процесс.

Однако есть нюанс - США взялись выстраивать доктрину, где не учитывают не только позиции украинской стороны, но, похоже, и российской. Хотя формально никто не ликвидирует нормандской четверки и США в ней не участвуют, России не хочется потерять контроль. Именно поэтому РФ заявляет о готовности к новой переговорной системе, которую будет формировать США.

Речь идет именно о неформальной составляющей, ведь когда Россия заявляет о том, что она не против включения США, она фактически настаивает на том, чтобы ее подключили к этому блоку. Тем более, что при отсутствии в нем Украины для РФ это было бы неплохой ситуацией - конечно, с США им будет трудно, но это все равно лучше, чем оказаться полностью вне процесса.

Кстати, заявления о якобы настоянию США на амнистии и автономии - это, скорее, попытка продемонстрировать, что с Путиным еще считаются. Тем более, что в последние дни, как по указанию, вспыхнули экспертные центры и начали рассказывать о том, как Путин выиграл переговоры. Но это - стандартная ситуация в случае, когда США давали Путину по морде, и попытка выдать желаемое за действительное, ведь Америка не будет играть в откровенно российские нарративы.

Формирование коалиции без Украины - это проблема, ведь субъектность государства здесь полностью потеряна. И это можно было бы понять, потому что после заплетов о госпереворот и многом другом, с Зеленским уже никто считаться не будет - более того, его уже списали и считают мертвым. То есть с ним будут поддерживать формальные контакты, но в мировой политике его больше не существует.

Для США имеют значение нарративы, близкие к украинским, и в связи с тем, что в этом формате нет Польши и Литвы, партнеров, которые понимают ситуацию и через которых мы могли бы навязывать свою позицию - это для нас беда.

Потому что для страны, с властью которой не считаются и демонстративно показывают свое пренебрежение - это плохой знак. Похожая ситуация в свое время была с Чехией во время мюнхенских договоренностей с Гитлером. Тогда с чешским премьером поступили так же, и Чехию списали. Это сравнение показывает, что отношение к Украине относительно похожее. Сейчас мы понимаем, что Зеленский сам показал, что разговаривать с ним нет смысла. Но Украину списывать никто не собирается, вместо этого она является плацдармом Запада. И если кто-то решит, что для того, чтобы втянуть Путина в переговоры надо чем-то пожертвовать, то Украину просто поставят перед фактом.

2021.12.10 | 12:00
0
995

США ввели санкции против чиновника времен Януковича

Новости
Новости

Минфин США объявил о введении санкций против юриста Андрея Портнова, который занимал пост замглавы администрации экс-президента Украины Виктора Януковича, передает FaceNews.ua. Об этом говорится в заявлении ведомства.

Также под санкции в рамках американского Глобального акта Магнитского попал Фонд Портнова.

Кроме того, в санкционный список включены еще шесть физлиц из Анголы, Гватемалы, Либерии и Сальвадора и семь юридических лиц из Анголы, Южного Судана и Макао (КНР).

Введение санкций предполагает блокировку активов в США и запрет американцам иметь дело с попавшим под санкции лицом.

2021.12.09 | 23:20
0
1024

Стало известно, кто возглавит Закарпатскую ОГА

Новости
Новости

Кабинет министров Украины на заседания правительства согласовал назначение нового главы Закарпатской областной государственной администрации, передает FaceNews.ua. Им станет действующий сотрудник Службы безопасности Украины Виктор Микита.

На собеседовании Микита заявил, что является действующим сотрудником СБУ, до этого работал юристом и был частным предпринимателем.

"Прошу проголосовать перечень кадровых вопросов… Решение принято, перечень утвержден", - отметил премьер-министр Денис Шмыгаль после собеседования.

По данным СМИ, он был заместителем начальника управления СБУ в Запорожской области, после чего перешел на аналогичную должность в Центральный аппарат СБУ. Он родом из Закарпатья, служил в Донецке, на Закарпатье и в Запорожье.

Согласно электронной декларации, Микита за 2020 год заработал 562 000 гривен, а его жена 1,5 млн гривен. Наличными семья хранит 1,5 млн гривен и 30 000 долларов. На банковском счету еще 134 000 гривен. Супруги владеют легковым автомобилем Audi A6 2018 года выпуска и несколькими тягачами.

Микита также владеет домом и земельными участками в селе Бараницы Закарпатской области. А его жена - квартирой в Ужгороде на 58 кв. метров и земельным участком.

2021.12.09 | 17:00
0
1025

Поставить перед фактом: что передаст Зеленскому Байден после разговора с Путиным

Блоги
Блоги

​Во время переговоров между президентами США и России ключевым являлся украинский вопрос. Главная проблема для нас состоит в том, что Украину обсуждали без участия Киева.

Несмотря на то, что Украина являлась основной темой переговоров между Джо Байденом и Владимиром Путиным, для россиян и американцев важен был сам факт встречи. Для американцев важно, чтобы диалог с Россией продолжался, каким бы он сложным не был. Похоже, это будет ключевым пунктом Администрации Байдена в ее стратегии по отношению к России. Что касается Кремля, то ему важны в принципе любые контакты высокого уровня, как свидетельство того, что никакой дипломатической изоляции России уже нет. Соответственно, хотя Украина и была в центре повестки дня, мне кажется, что главный итог встречи сводился к тому, что обе стороны хотят контролировать противостояние, не хотят допускать никаких рискованных кризисных ситуаций или хотя бы минимизировать их.

Поскольку я ничего грандиозного от этой встречи не ждал, то можно говорить, что и результат разговора – нормальный. Единственное, что мне кажется, стороны не успели обсудить подробнее вопросы стратегической стабильности – контроль над вооружениями, кибербезопасность, изменения климата и пандемию. Также на данный момент неясно, насколько конкретно стороны коснулись ситуации на Ближнем Востоке – в том числе в Сирии. Но если они что-то из этого не обговаривали, все равно все это находится в поле общих интересов, и поэтому есть потенциал для дальнейшего диалога, и я думаю, что в дальнейшем эта практика общения будет продолжаться.

Что же касается Украины, то разногласия были как до встречи, так остаются и после нее. Позиция Путина известна: ему нужны гарантии нерасширения НАТО и безопасности России. Позиция Байдена состоит в том, что никаких таких гарантий он дать не может.

Какими могут быть дальнейшие шаги Москвы, что она решит делать в этой ситуации? Либо дальше поддерживать угрозу эскалации и с помощью нее оказывать давление, но уже в первую очередь на Украину, а не на Запад, который не будет выполнять требования Москвы. Либо же постепенно ситуация будет нормализироваться.

Но важно, что это был как раз тот случай, когда об Украине говорили без Украины. Я не думаю, что какое-то влияние на ход переговоров имел предварительный разговор Блинкена с Зеленским. Разговор, который состоится завтра (в четверг, 9 декабря - "Апостроф") между Байденом и Зеленским – это, скорее всего, будет информирование об итогах разговора с Путиным, а также какие-то личные пожелания. То есть это не формат какого-то сильного вовлечения Украины в этот разговор, который, конечно, касался в первую очередь ее самой.

Я думаю, что на ход событий встреча Байден-Путин не сильно повлияет, потому что американцы сами признают, что у них нет особых возможностей повлиять на решение России об эскалации, а все, что они могли, они уже сделали до встречи – просигнализировав о цене агрессии, о санкциях, о "Северном потоке-2", о помощи Украине.

Тем не менее, эти угрозы со стороны Администрации Байдена все-таки сочетаются с тем, что Россия нужна американской Администрации, и поэтому политика со стороны США будет достаточно гибкой. И как ее будет трактовать Путин – вопрос остается открытым.

2021.12.09 | 12:40
0
1027

Чого хочуть Байден та Путін

Блоги
Блоги

Мета Путіна є очевидною. Він проти самої можливості інтеграції України до будь-якої західної структури, яка породить взаємні зобов’язання учасників.

Після відеоконференції президентів Сполучених Штатів та Росії державний секретар США Ентоні Блінкен наголосив в інтерв'ю виданню Wall Street Journal, що справа аж ніяк не лише в Україні, а й у спробах Росії підірвати чинний міжнародний правопорядок. Власне, російський президент Володимир Путін і не приховує цих намірів.

У повідомленні пресслужби Кремля після спілкування Путіна з Байденом висуваються вимоги, які вже озвучив російський президент напередодні проведення саміту. Це “отримання надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь”.

Якщо перекладати ці слова з дипломатичної мови, вони означатимуть письмово зафіксовану та схвалену країнами-членами НАТО відмову від розширення цієї організації, від прийняття до її складу, для початку, України та Грузії. Але, крім того, Путін вимагає від Байдена та інших західних лідерів – не забуватимемо, що Байден на цій відеоконференції виступав не лише від власного імені, а і як представник “колективного Заходу” – відмови від озброєння України, від її перетворення на країну, яка здатна протистояти російській агресії. І це теж не новина. Саме з відмовою самої України від переозброєння армії Путін пов’язував продовження транзиту газу українською ГТС під час свого нещодавнього виступу на Петербурзькому економічному форумі.

Мета Путіна є очевидною. Він проти самої можливості інтеграції України до будь-якої західної структури, яка породить взаємні зобов’язання учасників. Оскільки прийняття України до НАТО чи Євросоюзу – чи до НАТО та ЄС – поставить крапку на планах приєднання території України до Росії. А це і є плани Путіна. Ну, і, крім того, Путіну потрібно, щоб Україна – навіть поза НАТО та ЄС – не мала можливості чинити опір, коли буде ухвалено остаточне рішення щодо її окупації. Саме з цим пов’язана вимога її не озброювати.

Цілі Байдена теж є зрозумілими. Він не хоче допустити нової війни в Європі та він не може дозволити собі залишити Україну напризволяще, оскільки після хаосу в Афганістані це породить додаткові ризики для його репутації та для можливості демократів виграти проміжні вибори до конгресу. Ну і, крім того, якщо Росія “проковтне” Україну – або навіть частину України – це може створити уявлення про слабкість американців і миттєво відгукнутися на кризі з Тайванем. А спроба Китаю “проковтнути” Тайвань – це вже буде криза зовсім іншого характеру, в неї американці повинні будуть втрутитися безпосередньо. Тому Байдену просто необхідно підтримати світопорядок і зупинити Путіна.

Чи є тут майданчик для компромісу? Насправді – ні. Навіть коштом України – ні. Байден і Путін мислять в абсолютно різній політичній логіці. Байден думає про кліматичні проблеми, боротьбу з пандемією та про відновлення економіки – бо це і є для нього засіб для доведення власної ефективності та можливого переобрання чи обрання президентом нового демократичного кандидата. Путін думає про агресію, територіальне розширення, культивування образу обложеної фортеці – бо це і є для нього засіб збереження влади. Який тут компроміс?

Тому питання лише в тому, чи зможуть заходи, розроблені Заходом для заспокоєння Путіна, справді Путіна зупинити – хоча б на якийсь час. Письмових гарантій нерозширення НАТО Захід Путіну не може дати. Від постачання озброєння в Україну не відмовиться. Навіть якщо примусить Київ до якихось компромісів щодо Мінських угод – Путін все одно з Донбасу (і особливо з Криму) не піде. Єдине, що він може вирішити – це те, що час для спецоперації ще не настав. І важливо, щоб така думка у Путіна зберігалася до останнього його дня при владі. Це, власне, все, чого можна досягти.

Ну і, звичайно, у майбутньому – коли в нашій країні зміниться влада і ми забудемо про Зеленського як про страшний сон – можна буде домогтися активнішої участі українського керівництва у процесі захисту нашої державності. Те, що президент Байден знайшов час двічі поспілкуватися з європейськими союзниками – до та після спілкування з Путіним, а для Зеленського знайшов час лише через два дні після відеоконференції (добре, що хоч Блінкен зателефонував перед відеоконференцією, дякую, дуже дякую) – це сигнал, який може не почути лише глухий. Тільки той, хто проігнорував решту американських сигналів останніх років – від санкцій проти Коломойського до вимоги розморозити антикорупційні інституції. Тільки той, хто замість розмови, що не відбулася, відправився до спортзалу і закинув звідти задоволену фотографію – фотографію людини, з якою ніхто не рахується. І так, ця людина – наш президент та наш вирок.

Це, однак, не означає, що цивілізований світ не має надати українцям шансу виправити грубу політичну помилку, допущену агресивно-інфантильною більшістю виборців у 2019 році. Але для цього також треба зупинити Путіна

2021.12.09 | 10:40
0
1033

Хорватия поддержала членство Украины в ЕС

Новости
Новости

Премьер-министр Хорватии Андрей Пленкович и Президент Украины Владимир Зеленский подписали общую декларацию о поддержке европейской перспективы Украины, передает FaceNews.ua. Об этом рассказал президент во время брифинга.

Декларация определяет приоритетные направления сотрудничества между Украиной и Хорватией в рамках стратегического курса нашего государства на обретение полноправного членства в ЕС. По словам Зеленского, это уже шестая страна, с которой Украина заключила такой документ. До этого государство поддержали Польша, страны Балтии и Словакия.

В ходе своего визита Пленкович также встретился с премьер-министром Украины Денисом Шмыгалем. Они обсудили возможности сотрудничества в сфере торговли, туризма и цифровизации. В частности, премьер-министр Хорватии пообещал содействовать открытию офисов хорватских туристических агентств в Украине.

2021.12.08 | 23:20
0
1032

Відключення SWIFT: що буде з Росією та які наслідки матиме Європа

Статьи
Статьи

Чому ця платіжна система така важлива, який ефект може мати її відключення та чи дійсно цей крок здатен приборкати агресивні плани Росії?

Росію можуть відключити від світової платіжної системи SWIFT у разі нового витка збройної агресії проти України. Про це західні медіа повідомляли з посиланням на Білий дім напередодні онлайн-зустрічі президентів США та Росії, яка відбулася 7 грудня. Про те, що Сполучені Штати готові до «сильних заходів», сказав і американський президент Джо Байден. Чому відключення Росії від системи SWIFT називають «ядерною зброєю» санкцій та який ефект вона може мати – Радіо Свобода розпитало про це економічних, фінансових та політичних експертів.

Президент США Джозеф Байден «дав чітко зрозуміти, що США та наші союзники дадуть відповідь сильними економічними та іншими заходами у разі військової ескалації», – повідомила пресслужба Білого дому після завершення переговорів лідерів США та Росії. Які саме важелі готовий застосувати Вашингтон?

Експерти називають відключення Росії від світової платіжної системи SWIFT одним із найсильніших важелів у санкційному арсеналі США та Заходу, такою собі «ядерною зброєю» в економіці.

Експерти про SWIFT: це «кров» і «кисень» світової економіки

Всі економіки світу тісно пов'язані та більшою чи меншою мірою залежні від імпорту та експорту товарів і послуг. Оплата за них проходить через банківські рахунки. Для прискорення та оптимізації безготівкових платежів найактивніші світові банки у 1973 році об'єднали зусилля та створили систему SWIFT.

Найважливіші факти про SWIFT

  • Абревіатура SWIFT розшифровується як «Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій».
  • За формою власності це – кооператив, заснований 240 банками з 15 країн. Наразі до системи долучилися понад 10 тисяч банків-учасників з усіх країн світу. Штаб-квартира компанії SWIFT – у Брюсселі, тож ця система працює за бельгійським законодавством.
  • Кожна фінансова операція відбувається за допомогою електронних повідомлень між банками, кожен з яких має свій унікальний код у системі. Станом на кінець 2021 року SWIFT опрацьовує понад 30 мільйонів повідомлень на день, або ж понад 10 мільярдів на рік; денний оборот коштів через систему вимірюється у трильйонах доларів.
  • Система платежів SWIFT забезпечує фінансові операції не лише між банками, а й безпосередньо між юридичними та фізичними особами. В цій мережі вони ідентифікуються за номерами рахунків IBAN (International Bank Account Number). Так, в Україні за допомогою системи SWIFT можна надіслати або отримати міжнародний переказ у доларах, євро, фунтах стерлінгів, польських злотих, російських рублях, швейцарських франках.
  • У світі вже були прецеденти з відключенням окремих країн від системи SWIFT, щоразу це призводило до їхньої економічної стагнації. Ініціаторами виступали США та ООН, але їхній вплив був опосередкованим.
  • Так, у лютому 2012 року банківський комітет Сенату США підтримав майбутні санкції проти SWIFT за те, що вона обслуговує підсанкційні банки Ірану. Щоб не отримати санкцій проти себе, упродовж місяця платіжна система припинила роботу з тими банками. Блокування банків Ірану тривало до 2016 року, доки не припинилася дія санкцій США проти них. Відтоді SWIFT координує свою боротьбу з відмиванням грошей та санкційну політику з урядами країн Європи та США.
  • У 2017 році Рада безпеки ООН наклала санкції на банки Північної Кореї, після чого SWIFT припинила їхнє обслуговування.

SWIFT – не єдина міжнародна платіжна система. Вона має альтернативи, які, проте, є значно менш потужними та не всеохопними.

  • Це російська СПФС, або «Система передачі фінансових повідомлень», яку Кремль почав розбудовувати всередині країни після анексії Криму, побоюючись західних фінансових санкцій. Російську систему погодилися використовувати лише окремі підсанкційні країни, як-от Білорусь та Іран.
  • CIPS – китайська транскордонна система фінансових транзакцій. Вона була створена на рік пізніше за російську, але отримала зв'язок з банками десятків країн на всіх континентах: опосередковано, через філії цих банків у Китаї та через мережу SWIFT, з якою китайська платіжна система активно співпрацює. Завдяки цій співпраці CIPS використовує технології SWIFT.

Через SWIFT проходить переважна більшість безготівкових фінансових розрахунків у світі. Важливість цієї платіжної системи можна порівняти з «кровоносною системою» для світової економіки, наводить порівняння інвестиційний банкір Сергій Фурса.

«Цю платіжну систему можна порівняти з кровоносними судинами, що несуть кисень світовій економіці. Так, можна мати гору м'язів, довгі руки чи супермозок. Але якщо не надходить кисень – то все це не має сенсу, його неможливо застосувати», – пояснює інвестиційний банкір в розмові з Радіо Свобода.

Якою є ймовірність, що Росію «відріжуть» від глобальної платіжної системи?

Сполучені Штати продемонстрували свою готовність при потребі від'єднати Росію від платіжної системи SWIFT, але наразі цього робити не планують, визнає Сергій Фурса. Саме готовність застосувати такі потужні санкції впливає значно більше, ніж вже застосовані санкції, пояснює він.

«Ця опція лежить на столі. Але це «ядерна зброя» санкцій. І доки вона «на столі» – вона лякає. Якщо ж її застосувати – будуть руйнівні наслідки, але вона вже не лякатиме», – уточнює Сергій Фурса.

За словами економіста, Росія, теоретично, може використовувати свою національну платіжну систему замість SWIFT, проте, на практиці, це означатиме зупинку економічного співробітництва Росії з провідними країнами світу.

Відключення SWIFT, так само, як і застосування ядерної зброї, може призвести до «ланцюгової реакції» та глобального конфлікту, тож Захід діє обережно, маючи на меті стримати Росію, але уникнути такого сценарію, пояснює економіст Борис Кушнірук.

«Питання в тому, щоб не спровокувати Третю світову війну. Адже ланцюг негативних дій проти Росії може спонукати її не до зупинки агресії, а до її розгортання», – попереджає експерт.

Тому, продовжує він, Захід дивиться на стримування Росії комплексно.

«Крім відключення SWIFT – це може бути обмеження купівлі російських енергоносіїв. Бо напередодні зими у Кремлі навмисно заповнювали власні газосховища, а європейські (ті, які підконтрольні Кремлю) – лишали порожніми. Газ не буде куди подіти, а зупинка видобування може мати незворотні наслідки для родовищ».

Такі обмеження вдарять по Росії, а якщо це відбудеться під час нової спроби атакувати Україну, то Кремль отримає ще й «багато тисяч домовин», і від суми економічних та соціальних чинників «Росія вибухне зсередини», прогнозує Борис Кушнірук. В цих умовах Заходу, з одного боку, не обов'язково вдаватися до відключення SWIFT, а з іншого, надзавданням стає уникнення глобальної дестабілізації.

Зрештою, чи мають США політичну волю обітнути Росії доступ до міжнародної платіжної системи? Дослідник-американіст, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик запевнив, що в Білому домі готові до цього. Але він уточнив, що ймовірність відключення Росії від SWIFT залежить від того, чи піде вона на ескалацію.

«У США є на це політична воля. Бо сценарій повномасштабного вторгнення Росії в Україну – це буде серйозний провал американської політики, причому кількох адміністрацій Білого дому. Бо тоді у світі дедалі більше країн будуть розуміти, що на США не можна розраховувати в сучасному світі, її будуть сприймати як лідера, що занепадає. Тому Сполучені Штати розглядають всі варіанти підтримки України, за винятком задіяння своїх збройних сил проти збройних сил Росії. Наразі це «червона лінія» для США», – наголошує американіст в розмові з Радіо Свобода.

Є ознаки того, що країни Заходу вже провели попередні переговори між собою та з керівництвом SWIFT і готові до відключення Росії; проте цей сценарій є малоймовірним, доки Росія не спробує атакувати Україну, припускає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

«Всі розуміють, що це крайній крок, що його ймовірність невелика. Проте низка країн Заходу анонсувала його на весь світ. Отже, попередні переговори вже відбулися, і в разі політичного рішення відключення Росії від міжнародної платіжної системи буде лише питанням технічних процедур», – вважає аналітик.

Якщо вимкнути SWIFT: що буде з Росією та які «побічні ефекти» матиме Європа

Експерти, з якими говорило Радіо Свобода, бачать низку наслідків, які отримає Росія, відрізана від міжнародної системи безготівкових платежів:

  • імпорт та експорт на деякий час будуть паралізовані, вони відновляться лише частково: завдяки бартеру, готівковим розрахункам та послугам посередників;
  • на російський рубль чекатиме стрімка девальвація;
  • всередині Росії безготівкові розрахунки триватимуть, завдяки створеній з 2014 року внутрішній платіжній системі;
  • Росія зазнає катастрофічного падіння ВВП і, ймовірно, не матиме досить коштів як для нинішніх «театрів» бойових дій, так і для початку нових операцій;
  • Росія, ймовірно, почне залежати від транскордонної платіжної системи Китаю;
  • кошти російського бізнесу та державних компаній за кордоном будуть заблоковані;
  • російська економіка і технології деградуватимуть, фінансовий сектор повернеться «в добу середньовіччя», вважає Сергій Фурса;
  • Росія витрачатиме кошти на послуги клірингу (операції з фінансового взаємозаліку, зокрема й за участі компаній-посередників – ред.), водночас зростатиме обсяг коштів у тіньовій економіці, прогнозує старший економіст «CASE Україна» Володимир Дубровський;
  • ситуація може перерости у соціальний вибух, з Росії підуть до ЄС мільйони біженців;
  • Росія може піти на максимальну військову ескалацію проти сусідніх держав – як «крок відчаю», припускає Борис Кушнірук.

Інші держави постраждають від «фінансового відключення» Росії, але лише тією мірою, якою вони торгують з нею, попереджає Володимир Дубровський.

«В усіх торговельних партнерів Росії будуть аналогічні проблеми, але що менша частка Москви в імпорті – експорті, то меншим буде масштаб неприємностей, – деталізує аналітик. – До прикладу, це буде мало помітно для України, для якої Росія вже не є першим, другим чи третім за обсягом торговельним партнером. Можливо, це й на краще. Бо Росія використовує торгівлю як засіб ведення гібридної війни. Ми добре бачимо це на європейських енергетичних ринках».

За оцінками ж Сергія Фурси, фінансова ізоляція Росії буде більш болючою для країн Європи і менш болючою для США, Канади та решти Нового Світу.

Зрештою, якщо США демонструє готовність при потребі застосувати максимальні санкції, то про таку готовність європейських союзників Вашингтону наразі невідомо, констатує Володимир Дубовик.

І він, й інші дослідники визнають, що частина ЄС налаштована радше продовжувати нинішні санкції проти Росії, аніж потужно нарощувати їх для стримування російських гібридних атак проти України та Заходу.

2021.12.08 | 13:40
0
1046

Итоги переговоров Путина и Байдена: о чем договорились

Блоги
Блоги

​Что ж, виртуальная встреча Путина и Байдена завершилась ожидаемо. Никаких фундаментальных прорывов, естественно, не было. А если какие-то договорённости и имели место, нам о них не скажут.

Стороны позаботились о том, чтобы информация оставалась максимально ограниченной и сухой. Например, отказавшись от заявлений президентом по итогам переговоров в пользу пресс-релизов и создав чуть ли не "стерильную" информационную среду, жёстко ограничив участие СМИ и своей аппаратной бюрократии.

Мне лично уже вторые переговоры Путина-Байдена и сопутствовавшие им публикации в прессе, заявления и телодвижения сторон, говорят о следующем:

1. Страны Европы и США готовы к прагматичному, взвешенному разговору с Россией, и даже готовы негласно вести диалог в категориях "красные линии" и "зоны интересов", но не могут ничего гарантировать по политико-идеологическим причинам.

2. Российское политическое руководство довольно активизацией диалога с Западом, даже если он не приносит сиюминутных результатов. Сам факт пункта №1 является в восприятии Москвы приемлемым сдвигом с мёртвой точки. К тому же, в отношениях двух стран заметны сдвиги, хоть и незначительные, даже санкции против Северного потока-2 и ограничения против российского суверенного долга не включили в оборонный бюджет США.

3. РФ преследует две тактические цели в разговоре с США - склонить Вашингтон к совместному давлению на Украину по имплементации Минских соглашений и добиться от Байдена хотя бы признания и принятия "красных линий" Кремля, а именно - недопущения расширения НАТО на восток и включения в Альянс Украины.

4. РФ преследует и глобальную цель, которая вполне рациональная - добиться своего признания в качестве сильного равноценного игрока на мировой арене с закреплённой "зоной безопасности" \ "зоной интересов" \ "сферой влияния" и возможностями "продавать" свои посреднические, силовые, миротворческие услуги странам Запада.

5. США и страны Европы остаются на прежних позициях по поводу Украины, признавая именно Минские соглашения в качестве основы урегулирования конфликта с РФ, и это противоречит позиции нашего Офиса Президента последних месяцев, что может быть проблемой в ближайшем будущем.

6. Повестка дня американско-российского диалога гораздо шире, чем у нас представляют или хотят представлять. Мне кажется, кроме Украины, есть ещё несколько вопросов, которым США придают не менее важное значение в переговорах с Путиным, а именно - ядерное нераспространение (в контексте Ирана), противостояние с Китаем (в контексте "стратегической стабильности") и киберугрозы.

7. У нас очень слабая позиция по отношению к теме переговоров. Всё, что я наблюдал - это либо смешки по поводу неспособности РФ ничего создать, либо повторения мантр 2014 года про "единый западный фронт" и "ядерные санкции", либо зрада в стиле "Путин нападет" и "Всё пропало".

8. К сожалению, у нас нет попыток ответить на вызовы, которые ставит перед нами этот диалог, а именно: поиск альтернативы Минску, меняющаяся функция РФ для Запада, переориентация США на другие проблемы, деактуализация нашей политики безопасности после 2014 года, основанной на вере в НАТО.

2021.12.08 | 11:20
0
1043

Путину могут понравиться санкции Байдена

Блоги
Блоги

Проблема переговоров между Байденом и Путиным прежде всего в том, что Байден – это президент страны которая устремлена в будущее, а Путин – президент страны которая устремлена в прошлое.

Президент Соединенных Штатов демонстрирует абсолютную серьезность накануне своей видеоконференции с российским коллегой. Джозеф Байден провёл консультации с европейскими союзниками Соединенных Штатов. Американские медиа сообщают о беспрецедентном масштабе санкций, которые могут быть введены против России в случае её нападения на Украину

Остается, однако, вопрос, насколько эти санкции своевременны. Не опоздал ли Запад ещё семь лет назад, когда Владимир Путин проявил свои агрессивные намерения, оккупировал Крым и Донбасс и не скрывал своих желаний относительно оккупации всего востока и юга Украины. Но тогда на западе ограничились санкциями, которые лишь позволили российскому президенту подготовить страну к дальнейшей изоляции.

Проблема переговоров между Байденом и Путиным прежде всего в том, что Байден – это президент страны которая устремлена в будущее, а Путин – президент страны которая устремлена в прошлое. В Соединённых Штатах думают о климатических проблемах человечества и развивают частные космические программы. В России думает об оккупации чужих земель и тренируются сбивать чужие спутники. Это совершенно противоположные системы ценностей, которые просто нельзя совместить. Да, Путину нужно признание Байдена. Но в политике он уже давно балансирует между Китаем и Индией. И туда же, на азиатские рынки, пойдут российские энергоносители, если на Западе от них откажутся.

Путин годами готовит россиян к изоляции. Российским силовикам уже давно запрещено выезжать заграницу. Российские чиновники уже давно не могут выезжать за рубеж без предварительного разрешения начальства. В обиход пущен ярлык «иностранного агента» - сотрудничество с цивилизованным миром позорно. Российским бизнесменам уже давно сказано, что деньги нужно возвращать в Россию, а судьба тех средств и собственности, которые находятся на Западе, государство не волнует и оно не отвечает за их будущее. Путин – вовсе не из тех чекистов, которые в годы перестройки считали, что нужно ликвидировать социализм для того, чтобы воровать в России и наслаждаться жизнью на Западе. Он из тех чекистов, которые уверены, что воровать нужно в России и потреблять наворованное на её территории - чтобы не прогибаться перед врагом.

Конечно, олигархам это может не очень понравиться. Однако близкие к Путину олигархи давно уже получают возможность зарабатывать и потреблять на территории самой России. А олигархи ельцинского призыва сами сделали свой выбор, когда отдали власть в стране в руки чекистов. И никакой возможности повлиять на ситуацию у них нет. Так что я не удивлюсь, что когда Путин услышит от Байдена обо всех этих ошеломляющих санкциях, он от радости подскочет на стуле. Это именно то, чего он добивался. Осталось только ввести в стране суверенны интернет.

Да и обычные россияне не очень поймут, что же на самом деле произошло. Они и так бедны и никуда не ездят. Будут рассчитываться не западными кредитками, а российскими. И Путин обязательно договорится с большим другом Украины Эрдоганом, чтобы эти кредитные карты принимали в Турции и с ас-Сиси, чтобы эти кредитные карты принимали в Египте. Подавляющему большинство россиян, даже тем, которые выезжают заграницу, больше ничего и не нужно. А если меньшинство жителей России потеряют возможность ездить на Запад, то Путин будет только этому рад.

Означает ли это, что Путин нападёт на Украину? Нужно понимать, что вопросы о нападении и вопрос западных санкций никак между собой не связаны. Путин не нападёт на Украину только в том случае, если будет знать, что его вооруженные силы понесут невосполнимая потери и что им придётся столкнуться с западным оружием, если не с западными солдатами. Всё остальное не имеет для него ровно никакого значения.

2021.12.07 | 15:20
0
1065
Страница 1 из 176