Чому в серпні електроенергія подорожчала на 70%. Що вам потрібно знати про світову енергокризу

Що спричинило світову енергетичну кризу, яка зараз ситуація в Україні та що може чекати на нас попереду, розповідає Руслан Чайковський, голова «Енерго Збут Трансу».

Що сприяло поточній енергокризі в Україні

Одна з найчастіших причин будь-якої енергетичної кризи – це те, що попит на енергоносії перевищує пропозицію. Це ми бачимо зараз. Набирає обертів глобальна паливна криза: у світі не вистачає газу, вартість якого вже зросла практично уп’ятеро. На початку жовтня ціни на нього були піковими.

Газ подорожчав з кількох причин:

• світова економіка активізувалася після ковідних обмежень,
• надто швидко переходимо до «зеленої» економіки,
• виснажили запаси у сховищах через значну перевитрату на торішні холоди.

Через нестачу газу багатьом країнам довелося перейти на більш «брудні» види палива, зокрема нафтопродукти та вугілля. Непрямо на ситуацію вплинуло й те, що виробництво в Китаї швидко зростає і тепер він споживає найбільше вугілля у світі.

Абсолютний дефіцит вугілля став однією із причин нинішньої кризи в Україні. Через недостатню кількість запасів електроенергія в серпні подорожчала на 70%.

Міненерго заявило про те, що нестачу вугілля покриють завдяки імпорту. Дію постанови НКРЕКПНаціональна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. щодо заборони імпорту не продовжили (діяла до 01.11.2021). Але договори не підписуються швидко, тому не зрозуміло, як скоро розв’яжуть питання з постачанням.

Роль «Енерго Збут Трансу» у стабілізації ситуації

Будь-яка окремо взята компанія не може самотужки вирішити глобальні складнощі. Так само й «Енерго Збут Транс»: ми можемо лише точково впливати на ситуацію, що і робимо.

У вересні вийшла постанова Кабміну, якою уряд дозволив співпрацю між «Укрзалізницею» та державними генерувальними компаніями. Ми робили все можливе, щоб розв’язати проблеми такого стратегічно важливого об’єкта, як «Укрзалізниця».

Враховуючи коливання цін та енергокризу, що потенційно назрівала, ми зафіксували ціну і забезпечили «Укрзалізницю» 90% річних потреб в електроенергії. «Укрзалізниця» зможе планувати витрати ресурсів, і їй не потрібно буде серйозно збільшувати вартість пасажирських і вантажних перевезень.

Ми залежимо від ситуації так само, як інші. Ми не мали можливості закупити електроенергію на тривалий період за фіксованою ціною для інших наших споживачів. З усім тим ми відстежували коливання ринку й намагалися утримувати ціну.

Багато наших споживачів користуються фіксованим тарифом. Комерційні пропозиції з відповідною послугою ми розмістили на сайті. Ми прагнемо повністю виконувати свої обов’язки перед споживачами: пріоритет для нашої компанії – неухильне дотримання договірних умов між нами та споживачем.

Основну частину нашого портфеля постачання складають державні компанії (60+ компаній), з якими підписані річні тендерні договори. Це приблизно 70% від загальної кількості договорів. Загалом наші потужності дозволяють забезпечити приблизно 370 млн кВт для «Укрзалізниці» та 40 млн кВт для інших споживачів (360 компаній з різних сфер і галузей).

Про значущість угоди з «Укрзалізницею»

Держкомпанія «Енергоатом» та «Укрзалізниця» уклали угоду за участю «Енерго Збут Трансу» як організації-постачальника, і це стало справді знаковою подією. Раніше багато чого в постачанні електроенергії для «Укрзалізниці» залежало від світового ринку, коливання цін та інших чинників. Зараз є чіткий і прозорий договір, який передбачає всі основні нюанси.

Навряд чи можливо було укласти його без зусиль з боку Юрія Момота, голови «Збут Енерджі ЛТД».

Компанія «Збут Енерджі ЛТД» належить «Укрзалізниці» та володіє «Енерго Збут Трансом». При цьому кожна компанія має свою роль. «Укрзалізниця» в цьому випадку – споживач. «Енерго Збут Транс» – сервісна компанія-постачальник, незалежна від рішень «Укрзалізниці» та підконтрольна «Збут Енерджі ЛТД», яка приймає комерційні рішення. Такий поділ зумовлений вимогами законодавства щодо поділу на постачальників, споживачів та генерувальні компанії.

Юрій Момот вірно сформулював потребу й обґрунтував ідею, допоміг із врегулюванням обсягів, цінової політики та потреб «Укрзалізниці». Він допоміг розпочати переговори Міненерго, НКРЕКП, «Енергоатому» й «Укрзалізниці».

У процесі обговорення угоди провели величезну аналітичну роботу: оцінили споживання, різницю потреб та їх прогнозування до 2024 року. У підсумку – прийнята та реалізована Постанова, яка враховує інтереси всіх сторін.

«Укрзалізниця» тепер може практично повністю забезпечити свої потреби. При цьому гарантійний внесок більше не буде «заморожуватись» на рахунках, а ставатиме оплатою за перший місяць постачань. Це дозволить «Укрзалізниці» не залучати зайві гроші для договору між «Енерго Збут Трансом» та «Енергоатомом».

Які перспективи можливі для України

Зараз потрібно якнайшвидше знизити дефіцит і відновити запаси, потрібні для поточного опалювального сезону.

Поточна енергокриза – це проблема світового масштабу. Її розв’язання значною мірою залежить від політичних рішень і взаємодії країн. Важливо знайти кроки, продиктовані наявним становищем і відсторонені від політичних конфліктів. При цьому кожна держава має насамперед зосередитись на подоланні внутрішніх проблем.

Кризи є неминучими, але вони приносять нові можливості. Будь-яка криза підштовхує до пошуку нових рішень і відходу від звичних стандартів. Якщо ми розв’яжемо наявні проблеми, це допоможе Україні стати енергонезалежною в майбутньому.

Зараз насамперед потрібно захистити населення, а потім подумати, як вирішити бізнесові складнощі. Важливо створити рівні правила для учасників енергоринку: запровадити довгострокові договори в їхніх взаєминах. Якщо компанії-постачальники зможуть пропонувати довгочасний продукт, захищений від різких стрибків, то після кризи споживачі будуть готові укладати з ними довгострокові угоди.

Якщо собівартість продукції можна буде спрогнозувати, генеральна компанія гарантовано зможе її продати на тлі довгострокових договорів. Це дозволить фіксувати загальні умови на тривалий час, що особливо важливо для планування діяльності компаній-споживачів і визначення собівартості продукції. Тому один з головних кроків – це перехід до довгострокових угод і відповідного тарифоутворення.

Вебсеріал зібрав 7 млн переглядів: як «Мамахохотала» знімає вебпроєкти для АТБ, «Дія», Moneyveo та інших

Багато компаній прагнуть якнайбільше розповісти про себе в інтернеті, аби їх запам’ятали, полюбили й активно користувались їхніми продуктами. Але не всі уявляють, як це зробити круто та без кліше. У цьому разі на допомогу бізнесу приходять ті, хто справді розуміються на вебконтенті.

У партнерському матеріалі MC.today розпитав продюсерів гумористичної студії «Мамахохотала», як вони створюють рекламні відео з мільйонами переглядів у соцмережах, яку мету ставлять перед такими проєктами та які формати пропонують замовникам.

Розпочинали з музичних кліпів для АТБ та «Укрзалізниці»

Гумористична студія «Мамахохотала» виробляє не тільки телевізійний контент у форматі шоу. За кілька років студія встигла поспівпрацювати з Bolt, МХП, «Дія» та іншими українськими компаніями, а також створити рекламні вебсеріали і кліпи для Favbet, Poker Match, Moneyveo, АТБ. Рекламні проєкти збирають від 500 тис. до 7 млн переглядів у соцмережах.

Одну зі своїх перших рекламних інтеграцій «Мамахохотала» створила для мережі магазинів АТБ. Це був кліп, який відзняв музичний гурт студії «Плюшевий Бруклін». У відео «Пакет АТБ» артисти іронічно висміюють гонитву за новеньким iPhone і у стилі Стіва Джобса, аукціону та показу мод розповідають про необхідність мати новий пакет.

Кліп набрав більше мільйону переглядів у YouTube і зібрав схвальні коментарі.

«Ще до рекламних проєктів ми мали великий досвід у створенні якісного контенту – як для телебачення, так і для інтернету. Робота з АТБ підштовхнула нас більше займатися вебпроєктами, які зацікавлюють глядачів гумором і водночас розповідають про продукт», – розповідає продюсер «Мамахохотала» Григорій Шевченко.

Наступним кліпом студії стало відео «Польська Залізниця Лова-Лова», у якому взяв участь Павло Зібров. У той час в «Укрзалізниці» як раз призначили нового керівника. Учасники гурту обіграли цей момент – й у кліпі запропонували українському співаку очолити залізницю сусідньої країни.

За перший місяць кліп набрав понад 800 тис. переглядів.

Далі – вебшоу з українськими зірками

У «Мамахохотала» зацікавились, як ще можна інтегрувати рекламні кампанії в цікаві інтернет-формати – наприклад, вебшоу.

Одним з таких проєктів стало гумористичне вебшоу «4ПОКЕР» на замовлення онлайн-казино PokerMatch. Гра полягає в тому, аби учасники жартували та робили ставки на свій гумор – як у справжньому покері. Хто зачитує найсмішніший жарт – той забирає банк.

У проєкті взяли участь не тільки актори «Мамахохотала», а й зірки шоубізнесу, блогери, співаки, ведучі. Серед них – Маша Єфросініна, Женя Галич, Фоззі з ТНМК, Андрій Шабанов, Олександр Пєдан та інші.

Загалом відзняли вісім випусків, які зібрали понад 500 тис. переглядів у Facebook та YouTube.

Іван Мелашенко, генеральний продюсер «Мамахохотала»:

Ми створюємо YouTube-проєкти під конкретні цілі замовника. Це можуть бути гумористичні, пізнавальні, розважальні шоу тощо. Бренд може виступати головним обличчям і партнером усього шоу або ж нативно показати у відео свої продукти.

За його словами, студія завжди відкрита до перемовин.

Вебсеріали – новий, але перспективний формат

Вебсеріали – це доволі новий формат нативної реклами у соціальних мережах. Уперше студія створила такий проєкт з давнім клієнтом, мережею АТБ. Так з’явився вебсеріал «Касирша Люба».

Задача проєкту полягала в тому, аби показати ввічливий персонал магазину, новий дизайн супермаркетів та заявити про власні торгові марки мережі. Головною героїнею стала касирка маркету з надздібностями, як у Шерлока: за чеком з покупками вона може дізнатися про людину все. Навіть те, що вона сама про себе не знає.

П’ять серій проєкту зібрали понад 2,2 млн переглядів у Facebook та YouTube.

На цьому співпраця з різними брендами не завершилась, а навпаки – набрала нових обертів. Онлайн-сервіс Moneyveo замовив студії Instagram-серіал «Після сексу». Мета кампанії – підвищити впізнаваність бренду в молодої аудиторії.

Користувачам соцмережі сподобалися короткі ролики, де молоді пари спілкуються на різні теми після сексу. Про це свідчать коментарі та кількість переглядів мінісеріалу. Кожна серія в першу добу набирала 50 тис. переглядів.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Мамахохотала (@mamahohotala)

У вебсеріалі 28 хвилинних скетчів (невелика комічна п’єса з двома або трьома персонажами. – Прим. ред.), які загалом назбирали понад 1,5 млн переглядів.

Наступним проєктом став вебсеріал «БеZOOМні», який «Мамахохотала» разом з Heroes Creative Studio створила для онлайн-казино «Космолот».

Серіал знімали у форматі скрінлайф (запис екрану монітора. – Прим. ред.), де спілкування героїв проходило у відеомесенджері Zoom. Проєкт ставив мету донести до цільової аудиторії ідею, що онлайн-ігри можуть бути альтернативним видом розваг у вільний час. На сайті діють спеціальні обмеження, які не дозволяють користувачу стати залежним від ігор.

12 випусків вебсеріалу зібрали 7 млн переглядів у YouTube та Facebook.

Григорій Шевченко, продюсер «Мамахохотала»:

Ще кілька років тому про інтернет-серіали та вебшоу для брендів не говорив ніхто. Зараз це також не дуже популярний формат, але однозначно той, який добре працює. Наші вебпроєкти збирають від 500 тис. до 7 млн переглядів у соцмережах.

За його словами, робота студії із клієнтами є дуже простою. Сторони обговорюють мету та бюджет, а далі студія бере на себе повну відповідальність за весь процес: від розробки ідеї, написання сценарію, знімання й монтування – і до розповсюдження відеороликів у соцмережах.

Формат інтернет-серіалу з інтеграцією бренду може бути будь-яким: від цілісної історії героїв до коротких роликів, об’єднаних схожими обставинами.

Анімація – спосіб виділитись серед конкурентів

Студія знімає не тільки кліпи та серіали за участі акторів. У «Мамахохотала» є власний анімаційний відділ – Mamahohotala Animation, а тому команда пропонує замовникам і мультсеріали.

Приклад такого проєкту – анімаційний мультсеріал «Горила і Банан» на замовлення  компанії Gorilla. Коли аніматори взялись за роботу, персонажі Горила та Банан вже існували. Залишалося їх оживити на екрані, наділити різними характерами та манерою мовлення. При цьому команда зробила ставку на чорний гумор.

«Формат вебсеріалу може бути різним: як повноцінною історією про героїв, так і короткими змістовними скетчами, які об’єднані однією червоною ниткою – брендом замовника. Головне – донести заклик бренду спонсора до його цільової аудиторії.  А разом з тим зацікавити глядачів сюжетом і змусити чекати нових серій», – пояснює Іван Мелашенко.

Середня вартість створення нового шоу або серіалу під цілі замовника – від 1 млн грн.