«Я забочусь о семье и планете и сортирую мусор. Это несложно». История Кати Андреевой

Солом'яні трубочки, дерев'яні виделки. Як я відмовляюся від пластику вдома та в бізнесі

Катя Андреева – основатель кафе «Любовь-Морковь», сервиса доставки закусок Dip Me! и студии-кухни для проведения событий VLASNA кухня. Катя старается жить экологично: сортирует мусор, покупает фермерские продукты, по минимуму использует пластиковую упаковку в бизнесе.

В партнерском материале с Kärcher она рассказала MC.today о том, сложно ли в Украине сортировать мусор и во сколько экологичность обходится ее бизнесу.

Почему я решила беречь природу

Для меня экологичное и бережное отношение к природе – это понимание того, что ресурсы не бесконечны. И мы, люди, сейчас больше берем, чем возвращаем.

Катя Андреева

Серьезно я задумалась об этом примерно год назад, после поездки в Италию. Нам приглянулась квартира на Airbnb, где обязательным условием аренды была сортировка мусора. Под каждым домом стояли контейнеры для разных отходов. И вот я стою перед четырьмя баками и не знаю, что делать: снимать ли с бутылок этикетку, куда девать крышку и что делать с упаковкой, которая состоит и из пластика, и из бумаги.

Я поняла, что мы в Украине можем сколько угодно жаловаться на то, что у нас нет условий для сортировки, но на самом деле мы к этому еще не готовы. Дай нам завтра отдельные контейнеры, и мы потеряемся.

Когда я вернулась, стала вникать в проблему, общаться с людьми, которые уже сортируют мусор. Начала с элементарных вещей: приобрела многоразовые бутылки для воды и стакан для кофе. Сейчас стараюсь не покупать пакеты, пользуюсь мешочками и тканевыми сумками.

Как я сортирую мусор и с какими проблемами сталкиваюсь

Я купила в Ikea три контейнера для сортировки мусора. Они компактные, стоят друг на друге в углу, много места дома не занимают. Мы сортируем бумагу, стекло и пластик, а крышечки и другую мелочь я собираю отдельно.

Я начинала постепенно, поэтому на старте откладывала только пластиковые бутылки и стекло. Постепенно втянулась. Кстати, когда начинаешь сортировать, мусора в доме становится меньше. А еще начинаешь обращать внимание на то, как упакованы продукты, и покупаешь меньше пакетов.

В Украине процесс сортировки пока сложный. Я отвожу мусор на станцию переработки примерно раз в 1-2 месяца. Чаще всего это пункты приема «Україна без сміття». Там есть несколько десятков контейнеров для разных видов отходов, поэтому приходится на месте сортировать то, что я привожу. Это занимает еще около двух часов.

Некоторые отходы не подходят для переработки. Например, вся одноразовая посуда, тара, в которой выдают еду на вынос. Обычно это ламинированный картон, еще и в жирных пятнах. Такие отходы нужно сложить отдельно и отправить на сжигание. Это платно, стоит 100-150 грн за один довольно большой мешок.

Как я внедряю экологичность в бизнесе

Мой новый стиль жизни повлиял и на бизнес. Мне нужно было сохранить покупателей и в то же время быть верной своим идеям и двигать в массы экологичное потребление. Это довольно сложно.

Мы максимально отказались от пластика, но не можем избавиться от него совсем. В Dip Me! на наших коробках сверху есть пластиковое прозрачное окошко. Если я завтра его уберу и сделаю полностью картонную коробку, мне половина клиентов скажет: «Что вы мне привезли какую-то коробку из-под обуви? Я не вижу, что внутри».

Мы больше не используем пластиковые трубочки и перешли на соломенные. Это стоит дороже, но для нас это важно. Для сравнения: за 100 грн можно купить 1000 пластиковых трубочек или 100 соломенных. Также мы используем деревянные вилки, ложки и посуду ручной работы.

Самая большая моя боль – порционные закуски в маленьких пластиковых стаканчиках, стопках и рюмках. Стараемся по минимуму добавлять их в боксы, но клиенты очень любят эти закуски и часто заказывают на фуршеты. И это безумное количество отходов. Представьте: если сделать такие закуски на событие для 1 тыс. человек, то в мусорку полетят 3 тыс. стаканчиков. Мне эта идея не очень нравится.

Сейчас мы ищем решение, как сделать бизнес более экологичным. Возможно, внедрим деревянную упаковку или тару, которую можно вернуть. Я вижу, что клиенты реагируют на наши перемены положительно. Крупные компании часто хвалят нас за то, что мы уменьшаем количество пластика. Были случаи, когда именно из-за этого выбирали нас, а не наших конкурентов.

Как я забочусь о здоровье своей семьи

Я фанат украинских товаров и всячески пытаюсь поддерживать украинских производителей. Стараюсь покупать продукты в фермерских и мясных лавках, где продукты натуральные.

Обожаю читать составы всего и всегда, поэтому не поддаюсь моде на кокосовое, миндальное и овсяное молоко. Там столько химии, что мне хочется кричать: «Народ, прочитайте состав! Лучше пейте жирное лактозное коровье молоко, а не то, что в этой пачке».

Мы пьем витамины, едим много овощей, фруктов и ягод. Если дочь Ева попросит у меня что-то сладенькое, то я не сразу дам ей шоколад, а сначала предложу изюм, курагу или яблоко. У нас дома никогда не бывает чипсов или сладкой газированной воды. Если я покупаю соки, то только натуральные – без добавок, сахара и консервантов.

Когда я выбираю средства для уборки и мытья посуды, всегда изучаю состав. Не люблю запахи после всех этих химических средств, поэтому ищу такие, которые имеют хоть какой-то значок «эко».

Какую технику в стиле «эко» я использую

Дома я обожаю готовить, но не люблю убирать. Но так как мне нравится порядок, все равно приходится это делать. Только раз в неделю ко мне приходит домработница. По просьбе редакции MC.today я протестировала пароочиститель SC 4 EasyFix Premium – устройство, которое очищает разные поверхности без химии, с помощью одного пара.

Я знакома с фирмой Kärcher, у нас был их пылесос для пола и есть пылесос для окон. Пароочиститель я хотела попробовать давно. С ним не нужны всякие пластиковые баночки с моющими средствами. На уборку уходит меньше воды и меньше времени.

Он сразу приятно меня удивил. На полу в квартире оставались пятна после ремонта, и когда мне привезли пароочиститель, я сразу устроила ему испытание. Он легко справился с задачей.

Обычно на мытье плиты уходит много времени: нужно нанести средство, распределить его по поверхности, потом смыть, «выковырять» грязь в стыках. С пароочистителем все это заняло у меня примерно полторы минуты.

Фото из Инстаграма Кати Андреевой

Потом я решила отмыть сковородку, и она стала совсем другого цвета. Она такой чистой не была с того момента, как ее купили. Я даже выложила в сторис в Инстаграме фото, как было до и после.

Круто, что есть куча насадок для всяких поверхностей на кухне и в ванной. Я  почистила шов между плитой и столешницей, швы между плиткой и отмыла стены.

С пароочистителем можно отмыть раковину и даже посудомойку внутри. И это все за несколько минут, с одним устройством, без кучи баночек с химией.

Не нужно этим дышать или лишний раз соприкасаться руками с моющими средствами. Я очень довольна устройством.

Как семья относится к моему стилю жизни

Мои близкие до сих пор скептически смотрят на мое увлечение экологичностью. Нет такого, что мы собираемся вместе и дружно едем на станцию по сортировке мусора.

Иногда я беру дочь Еву. И хотя она кричит «Я больше на помойку с тобой не поеду», все равно едет с удовольствием. Ей прикольно раскидывать все по ящичкам, для нее это забава.

Ева спрашивает, зачем это делать. Я объясняю, как важно сортировать мусор и что грозит нашей планете. Все чаще она сортирует мусор сама, даже не спрашивая, что и в какой контейнер бросать.

Лично я никого своими идеями не напрягаю. Но часто дарю знакомым какие-то прикольные многоразовые чашки, которые компактно складываются и не занимают много места. У меня тоже есть такая. Пить кофе из своей чашки, а не из бумажного стаканчика просто приятнее.

Ради чего я это делаю

Когда мне говорят «Ты думаешь, что этим спасешь планету?», я отвечаю: «Представь, если бы ты весь мусор складывал у себя в спальне, за сколько времени она бы заполнилась?»

Все думают, что мусор каким-то образом испаряется. А потом ты приезжаешь на природу и видишь свалку. Или возвращаешься туда, где уже был, и видишь, как все изменилось: стало меньше деревьев, меньше моря.

Мы всей семьей часто зимуем в Азии. Два года назад после прилива я увидела, как океан очищается: он выбрасывает на пляж просто горы мусора. Такое ощущение, что привезли 10 грузовиков с отходами и вывалили их на песок. Это страшное зрелище. Больше на тот пляж мы не ездили.

Мне кажется, что вирусы, цунами, пожары – это процесс очистки Земли. Нас стало слишком много. С каждым днем потребляем все больше и больше. Поэтому нам нужно задуматься о том, что мы делаем, и беречь планету.

Фотографии и видео Владимира Герасимова

Катя Андреєва – засновниця кафе «Любовь-Морковь», сервісу доставки закусок Dip Me! та студії-кухні для проведення заходів VLASNA кухня. Катя намагається жити екологічно: сортує сміття, купує фермерські продукти, по мінімуму використовує пластикову упаковку в бізнесі.

У партнерському матеріалі з Kärcher вона розповіла MC.today про те, чи складно в Україні сортувати сміття і скільки коштує екологічність для її бізнесу.

Чому я вирішила берегти природу

Для мене екологічне та бережливе ставлення до природи – це розуміння того, що ресурси мають межу. І ми, люди, нині більше беремо, ніж повертаємо.

Катя Андреєва

Серйозно я задумалася про це близько року тому, після поїздки до Італії. Нам сподобалася квартира на Airbnb, де обов’язковою умовою оренди було сортування сміття. Під кожним будинком стояли контейнери для різних відходів. І ось я стою перед чотирма баками й не знаю, що робити: чи знімати із пляшок етикетку, куди подіти кришку та що робити з упаковкою, що складається і з пластику, і з паперу.

Я зрозуміла, що ми в Україні можемо скільки завгодно скаржитися на те, що ми не маємо умов для сортування, але насправді ми до цього ще не готові. Дай нам завтра окремі контейнери – і ми загубимося.

Коли я повернулася, почала занурюватися в проблему, спілкуватися з людьми, які вже сортують сміття. Почала з елементарних речей: придбала багаторазові пляшки для води та склянку для кави. Нині намагаюся не купувати пакети, користуюся мішечками та тканинними сумками.

Як я сортую сміття та з якими проблемами стикаюся

Я купила в IKEA три контейнери для сортування сміття. Вони компактні, стоять один на одному в кутку, багато місця вдома не займають. Ми сортуємо папір, скло та пластик, а кришечки та інші дрібниці я збираю окремо.

Я починала поступово, тому що на старті відкладала тільки пластикові пляшки та скло. Потім втягнулася. До речі, коли починаєш сортувати, сміття вдома стає менше. А ще починаєш звертати увагу на те, як упаковані продукти, і купуєш менше пакетів.

В Україні процес сортування поки що складний. Я відводжу сміття на станцію перероблення раз на один-два місяці. Найчастіше це пункти прийому «Україна без сміття». Там є декілька десятків контейнерів для різних видів відходів, тому доводиться на місці сортувати те, що я привезла. Це займає ще близько двох годин.

Деякі відходи не підходять для перероблення. Наприклад, весь одноразовий посуд, тара, в якій видають їжу на виніс. Зазвичай це ламінований картон, ще і в жирних плямах. Такі відходи потрібно скласти окремо та відправити на спалювання. Це платно, коштує 100-150 грн за один доволі великий мішок.

Як я впроваджую екологічність у бізнесі

Мій новий стиль життя вплинув і на бізнес. Мені потрібно було зберегти покупців і водночас бути вірною своїм ідеям та просувати в маси екологічне споживання. Це досить складно.

Ми максимально відмовилися від пластику, але не можемо позбутися його зовсім. У Dip Me! на наших коробках зверху є пластикове прозоре віконце. Якщо я завтра його приберу та зроблю повністю картонну коробку, мені половина клієнтів скажуть: «Чому ви мені привезли якусь коробку з-під взуття? Я не бачу, що всередині».

Ми вже не використовуємо пластикові трубочки та перейшли на солом’яні. Це коштує дорожче, але для нас це важливо. Для порівняння: за 100 грн можна купити 1 тис. пластикових трубочок або 100 солом’яних. Також ми використовуємо дерев’яні виделки, ложки та посуд ручної роботи.

Мій найбільший біль – порційні закуски в маленьких пластикових склянках, стопках і рюмках. Намагаємося по мінімуму додавати їх у бокси, але клієнти дуже полюбляють ці закуски й часто замовляють на фуршети. І це дуже велика кількість відходів. Уявіть: якщо зробити такі закуски на захід для 1 тис. осіб, то в смітник полетять 3 тис. склянок. Мені ця ідея не дуже подобається.

Нині ми шукаємо рішення, як зробити бізнес екологічнішим. Можливо, впровадимо дерев’яну упаковку або тару, яку можна повернути. Я бачу, що клієнти реагують на наші зміни позитивно. Великі компанії часто хвалять нас за те, що ми зменшуємо кількість пластику. Були випадки, коли саме через це обирали нас, а не наших конкурентів.

Як я піклуюся про здоров’я своєї сім’ї

Я прихильниця українських товарів і всіма можливими способами намагаюся підтримувати українських виробників. Стараюся купувати продукти у фермерських і м’ясних лавках, де продукти натуральні.

Обожнюю читати склади всього та завжди, тому не піддаюся моді на кокосове, мигдалеве та вівсяне молоко. Там стільки хімії, що мені хочеться кричати: «Люди, прочитайте склад! Краще пийте жирне лактозне коров’яче молоко, а не те, що в цій пачці».

Ми п’ємо вітаміни, їмо багато овочів, фруктів та ягід. Якщо донька Єва попросить у мене щось солоденьке, то я не одразу дам їй шоколад, а спочатку запропоную родзинки, курагу або яблуко. У нас вдома ніколи не буває чіпсів або солодкої газованої води. Якщо я купую соки, то лише натуральні – без добавок, цукру та консервантів.

Коли я обираю засоби для прибирання та миття посуду, завжди дивлюся склад. Не люблю запахи після всіх цих хімічних засобів, тому шукаю такі, що мають хоч якийсь значок «еко».

Яку техніку в стилі «еко» я використовую

Вдома я обожнюю готувати, проте не люблю прибирати. Але оскільки мені подобається лад, все одно доводиться це робити. Лише раз на тиждень до мене приходить хатня робітниця. На прохання редакції MC.today я протестувала пароочисник SC 4 EasyFix Premium – пристрій, що очищує різні поверхні без хімії, за допомогою винятково пари.

Я знайома з фірмою Kärcher, у нас був їхній пилосос для підлоги та є пилосос для вікон. Пароочисник я хотіла спробувати давно. Із ним не потрібні всілякі пластикові баночки з мийними засобами. На прибирання витрачається менше води та менше часу.

Він одразу приємно мене здивував. На підлозі в квартирі залишалися плями після ремонту, і коли мені привезли пароочисник, я одразу влаштувала йому випробування. Він легко впорався із задачею.

Зазвичай на миття плити витрачається багато часу: потрібно нанести засіб, розподілити його по поверхні, потім змити, «виколупати» бруд у стиках. Із пароочисником на все це я витратила близько півтори хвилини.

Фото з Instagram Каті Андреєвої

Потім я вирішила відмити пательню, і вона стала зовсім іншого кольору. Вона такою чистою не була відтоді, як її купили. Я навіть виклала в сторіз в Instagram фото, як було до та після.

Круто, що є безліч насадок для різних поверхонь на кухні та у ванній. Я почистила шов між плитою та стільницею, шви між плиткою та відмила стіни.

Із пароочисником можна відмити раковину та навіть посудомийку всередині. І це все за кілька хвилин, з одним пристроєм, без безлічі баночок із хімією.

Не потрібно цим дихати та зайвий раз торкатися руками мийних засобів. Я дуже задоволена пристроєм.

Як родина ставиться до мого стилю життя

Мої близькі донині скептично дивляться на моє захоплення екологічністю. Немає такого, що ми збираємося разом і дружно їдемо на станцію із сортування сміття.

Іноді я беру доньку Єву. І хоча вона кричить: «Я більше на смітник із тобою не поїду», все одно долучається із задоволенням. Їй прикольно розкидувати все по ящичкам, для неї це забавка.

Єва запитує, навіщо це робити. Я пояснюю, як важливо сортувати сміття та що це загрожує нашій планеті. Дедалі частіше вона сортує сміття сама, навіть не питаючи, що та в який контейнер кидати.

Особисто я нікому своїми ідеями не докучаю. Проте часто дарую знайомим якісь прикольні багаторазові чашки, що компактно складаються й не займають багато місця. У мене теж є така. Пити каву зі своєї чашки, а не з паперової склянки, просто приємніше.

Заради чого я це роблю

Коли мені кажуть: «Ти думаєш, що цим врятуєш планету?», я відповідаю: «Уяви, якби ти все сміття складав у себе у спальні, за скільки часу вона б заповнилася?»

Всі думають, що сміття якось випаровується. А потім ти приїжджаєш на природу й бачиш смітник. Або повертаєшся туди, де вже був, і бачиш, як усе змінилося: стало менше дерев, менше моря.

Ми всією родиною часто зимуємо в Азії. Два роки тому після приливу я побачила, як океан очищується: він викидає на пляж просто гори сміття. Таке враження, що привезли десять вантажівок із відходами й вивалили їх на пісок. Це страшне видовище. Більше на той пляж ми не їздили.

Мені здається, що віруси, цунамі, пожежі – це процес очищення Землі. Нас стало забагато. Із кожним днем споживаємо дедалі більше. Тому нам слід задуматися про те, що ми робимо, і берегти планету.

Фотографії та відео Володимира Герасимова