Почала з $10 тис. Дільнична педіатриня вiдкрила бізнес у декреті – зараз це мережа медцентрiв

Дар’я Власенко – засновниця медичного центру «Мама Врач». Раніше вона працювала педіатринею в комунальній поліклініці, однак у 2016 році, коли народила, вирішила: відкриватиме бізнес. Сьогодні «Мама Врач» – це три медичні центри в Харкові та один у Вінниці, які з дитячих перетворилися на сімейні.

Медичний центр Дар’Ї Власенко став одним із десяти переможців проєкту «Топ-100 улюблених мiсцевих брендiв та компаній малого бізнесу» від MC.today і Visa у категорії «Бренди та бізнеси, які допомагали вам піклуватися про себе і близьких». Проєкт був присвячений бізнесу, що спростив і скрасив життя нашим читачам під час весняного карантину.

У Hromadske.ua зняли сюжет про «Мама Врач», а в MC.today на його основі підготували партнерський матеріал із Visa, у якому Дар’я розповіла, як наважилась відкрити власну справу та як під час карантину їй вдалося розширити мережу медзакладів.

Як я в декреті вирішила запустити бізнес

За освітою я лікар-педіатр, і до 26 років працювала суто в державних медичних закладах. Спочатку у «швидкій», потім у двох дитячих поліклініках. Робота там навчила мене двом важливим речам. По-перше, я вже вмію нічого не боятися, адже траплялися пацієнти після ДТП і психічно хворі, безпритульні й алкоголіки.

По-друге, я зрозуміла, що із системою боротися складно. Наприклад, у всьому світі лікар загальної практики – терапевт, педіатр, сімейний – зобов’язаний вміти дивитися вуха пацієнтів. Але в Україні цьому не вчать. Я вирішила купити обладнання за власні кошти та перевіряти хворих. ЛОР-лікарі сказали, що не вчитимуть мене, а згодом і взагалі почали проявляти агресію в мій бік. А все через те, що я самотужки передивлялася вуха пацієнтів після них. Доходило до того, що ЛОР діагностував отит, а я бачила, що його там не було.

Дар’я Власенко

З роботи я пішла, коли була вагітна. Тоді на мене залишили дві дільниці: щодня до 40 пацієнтів було на прийомі, а після ще 10–15 викликів. І загриміла я в гінекологію – поклали на збереження. Більше в поліклініку не повернулася.

Коли народила, шукала в Харкові доброзичливий медичний заклад, де моєму синові не було б страшно, боляче чи некомфортно. Коли не знайшла такого, вирішила: треба відкрити власну справу. Але із чого почати? Мені 27, на руках однорічна дитина, а сама я лікарка, яка нічого не знає про бізнес.

У перший медичний центр інвестор вклав $10 тис.

В Україні, якщо ти хочеш відкрити справді масштабну справу, без інвесторських коштів не обійтися. І людина, яка готова вкласти гроші, має або дуже сильно в тебе вірити, або бути настільки забезпеченою, щоб не шкодувати за втраченими фінансами, якщо справа прогорить.

Мені пощастило знайти інвестора: мій знайомий з IT-сфери погодився на співпрацю, про ризики тоді не думали. Сьогодні він власник приміщень, у яких працюють два мої центри, ми там орендарі.

Спочатку я не розуміла, скільки грошей потрібно та чи буде справа прибутковою, інвестор усе ж вклав $10 тис., на які у 2016 році я відкрила перший дитячий центр.

З однорічною дитиною на руках було важко. Приміщення, яке б відповідало державним будівельним нормам і вимогам Міністерства охорони здоров’я, підбирав рієлтор. Меблі та медтехніку шукала ночами в інтернеті. Медичний центр починався з 40 квадратних метрів біля Ботанічного саду в центрі міста, де спочатку працювала тільки я. Згодом узяла на роботу лікаря-інфекціоніста. Він, до речі, досі працює з нами.

Чому вирішила відкрити нетиповий медзаклад

Я не лише лікарка, а ще й медична блогерка. У декреті цілими днями читала, щоб мізки не зсохлися. А прочитане викладала в постах медичної тематики в Instagram. Тоді і вигадала гештеґ #мамаврач. Коли думала, як назвати свій медичний заклад, один з підписників порадив саме «Мама Врач». Ми спочатку фокусувалися лише на дітях, тому цей варіант ідеально підходив.

Уже на старті ми відрізнялися від інших лікарень: замість білих халатів у нас кольорові піжами, немає типового запаху медикаментів, бо є ароматизатори. Інтер’єр клініки зробили схожим на дитячу кімнату. А на стелі в нас залізна дорога і трек з машинками. Я особисто їх клеїла, щоб під час огляду дитині було веселіше.

Дуже люблю сучасні ґаджети. Тож ми першими в Харкові закупили американські прилади для знеболення під час ін’єкцій. Потім придбали окуляри віртуальної реальності, аби діти відволікалися під час процедур. І при цьому ціни лишили ринковими: консультації лікарів – від 300 грн, щомісячний огляд дитини перших місяців життя – 350 грн, а вакцинація – від 500 грн.

У кожному нашому медичному центрі можна розрахуватися карткою. Великий відсоток наших пацієнтів – люди з IT-сфери, що тримають гроші на картках. Тому ми й поставили POS-термінали. Та й у карантин такий спосіб знизив ризик інфікування через паперові гроші.

Як у «Мама Врач» відбираю персонал

За останні п‘ять років наша команда тільки розширювалася, працюють тут однодумці – молоді спеціалісти, середній вік яких 30 років. Зарплата лікарів залежить від кількості пацієнтів, які були в них на прийомі протягом місяця. У сезон ГРВІ – у межах 15–45 тис. грн, улітку – на половину менше.

На одну вакансію адміністратора в «Мама Врач» у середньому подається 40 кандидатів. А от лікарів – одиниці: можливо, бояться наших вимог, не вірять у себе або графік їх не влаштовує. Я завжди даю маленьке завдання кандидатам: у шапці їхнього резюме має бути ключова фраза, яку я зазначила в описі вакансії. Якщо її немає, то на людину не витрачаю свій час. Були серед шукачів і ті лікарі, які знущалися з мене в міській поліклініці. Їх ми не турбували, бо вони не зовсім відповідали нашим критеріям.

Інший маркер – англійська. Ми перекладаємо міжнародні протоколи, тож потрібно, аби людина володіла мовою або хотіла її вивчити.

Наші лікарі вміють спілкуватися з пацієнтами без складних медичних термінів, звичайною мовою. Цю навичку вони формують ще під час стажування. Декому допомагають блоги в соцмережах, які вони ведуть для батьків.

Як вийшло розширити бізнес у карантин

У перший тиждень карантину, коли все зачинялося, у медичному центрі була тиша: телефони мовчали, ніхто не працював, бо два тижні не було пацієнтів. Але батьки зрозуміли, що дітей усе одно потрібно вакцинувати, та й самі більше почали турбуватися про власне здоров’я. Тож після паузи в нас з’явились і дорослі пацієнти – ми вирішили розширитися з дитячого медцентру до сімейного.

Ще запровадили онлайн-консультації і стали працювати фактично цілодобово, а це пацієнти дуже цінують. Завдяки цьому людина з підозрою на коронавірус не їде через усе місто і не наражає себе та інших на небезпеку.

Наших пацієнтів ми розділили на два потоки. У першій половині дня приймаємо тих, хто не має інфекційних захворювань, а в другій – тих, у кого є підозра на коронавірус чи грип. Так лікарі, які працюють із хворими, одягають один засіб індивідуального захисту і не змінюють його щоразу, коли хтось приходить.

У карантин вдалося відкрити третій центр. Приміщення знайшли швидко, зробили ремонт, закупили обладнання. Правда, ліцензію чекали довго. Держпродспоживслужба, коли прийшла з перевіркою, сказала, що давно не бачили медичного центру, який би був настільки чистим і відповідав нормам.

У новому центрі впровадили і нові послуги – консультація ЛОР-лікаря і протезування органів слуху.

Чому мій бізнес став успішним

Сьогодні «Мама Врач» – це три медичні центри в Харкові та один у Вінниці. Якщо перший я відкривала на гроші інвестора, то наступні – на прибуток від попередніх закладів. Також докладала власні фінанси, які збирали на весілля, взяла позику в банку на розвиток бізнесу.

Зараз усі доходи в обороті, адже потрібно розвивати мережу. Сьогодні на утримання центрів потрібно 350–400 тис. грн на місяць. Суми зросли під час пандемії, бо на захисний одяг, рукавички, антисептики для персоналу доводиться витрачати 50–70 тис. грн.

Сьогодні розумію: на розкрутку одного центру потрібно приблизно три роки. Тоді з’являються постійні клієнти, які бачать: тут вкладають душу, а не роблять конвеєр, адже за день ми приймаємо в середньому десять пацієнтів.

Інший важливий напрям – соцмережі, які я веду сама. 53% опитаних пацієнтів прийшли до «Мама Врач» із соцмереж, здебільшого з Instagram. А от з Google і реклами прийшло не більше ніж 5% майбутніх клієнтів.

Медичний центр – це лотерея. Деякі колеги-лікарі теж відкрили свої заклади, але в них справа так добре не йде. Щоб бізнес розвивався, я ні на секунду не зупиняюся: постійно читаю, вигадую нововведення, рахую, чи можна запровадити їх. Тому ми йдемо вперед.

Проєкт «Топ-100 улюблених мiсцевих брендiв і компанiй малого бізнесу» – частина глобальної кампанії Visa #ПідтримайСвоїх (#WhereYouShopMatters). Ще в рамках кампанії Visa запустила платформу підтримки малого бізнесу, де підприємці можуть знайти корисну інформацію про те, як розпочати власну справу.

Фотографії Ігоря Чекачкова