Каким должен быть город, в котором пандемия стала бы невозможной, а соблюдение социальной дистанции — не необходимостью, а стилем жизни? 

Статья, которая вышла в блоге Urban Design Университета Ньюкасла, раскрывает основные факторы, почему пандемия случилась, а также обрисовывает город, в котором у коронавируса не было бы шансов. 

Самое главное в этой статье то, что она не только рассказывает о городе, в котором было бы легко не заразиться, но и раскрывает концепцию города, в котором легко жить. БК рассказывает, насколько близка к этому концепту украинская столица. 

Плотность 

Города с высокой плотностью населения, такие как Гонконг, лишают людей возможности соблюдать социальную дистанцию. Даже если просто гуляешь улицей, всё равно наталкиваешься на людей.

В Маниле, столице Филиппин, пространственное неравенство также является результатом скопления людей и неформальных поселений, благодаря которым распространяется инфекция, особенно среди самых уязвимых верств населения.

В таких местах, к примеру, как Манила, риск туберкулеза среди детей является в 9 раз выше, чем у детей в менее плотно населенных городах.

Децентрализация

Возможно благодаря децентрализации основных сервисов и фокусированию на развитие отдельных районов, в противовес единственному деловому мегаполису, нам не придется заморачиваться социальной дистанцией.

Правительство штата Виктория в Австралии в 2018 году представило концепцию «20-минутного района» — участка города, где собраны все необходимые службы, учреждения и возможности.

Розовая зона указывает на необходимость пешеходных и велосипедных зон, а пространства для общественного транспорта.

Фиолетовая зона указывает, что район должен обладать хорошим соединением между общественным транспортом, местом работы и точками сервиса внутри района. Также район должен давать своим жителям возможность устроиться на работу в территориальной близости.

Синяя зона отмечает необходимость магазинов, а также медицинских учреждений и сервисов.

Голубая зона подразумевает школы и учебные возможности для людей всех возрастов.

Зелёная зона отмечает необходимость детских площадок и парков, зелёных зон и садов, а также спортивных и рекреационных возможностей.

И наконец оранжевая зона подразумевает безопасность улиц и всего пространства, адекватные цены на аренду жилья, возможность удобной старости в районе, а также жилищное разнообразие. 

В Киеве таким районом вполне может стать ЖК «Діброва парк», архитекторы которого завоевали две международные награды за этот проект. 

Технология умного города

Cледующим шагом является отслеживание инфекции.

Картографические технологии являются едва ли не самыми важными в этом деле, не только для того, чтобы держать общественность в курсе, но и для медицинских работников, которые должны знать, где находится заболевание.

Израиль уже начал использовать массовое наблюдение, чтобы отслеживать людей, которые были в контакте с инфицированными. К медицинским работникам поступило уже 400 оповещений.

Тройная угроза

Уже стало очевидно, что плотно населенные районы требуют повышенного мониторинга, чтобы поддерживать уровень гигиены в норме а также мотивировать людей менее часто вступать в близкие контакты с другими людьми.

Путём децентрализации города можно создать город из лоскутков-районов, каждый из которых будет устойчивым, здоровым, удобным и чистым. А в сочетании с технологиями умного города будет возможность отслеживать инфекции и усиливать клинические меры там, где они будут наиболее эффективными.

Киев — не Австралия? 

На первый взгляд, концепция «20-минутного района» может звучать хоть и хорошо, но… Но это же Австралия! Слишком далеко, неужели это может каким-то образом касаться киевлян и киевских реалий? 

Необходимость пешеходных и велосипедных зон, которая в концепции «20-минутного района» была окрашена в розовый цвет, кстати, стала ключевым фактором в достижении нулевой смертности на дорогах в Финляндии и Норвегии. Скандинавские инженеры рассказали, что увеличение велосипедных и пешеходных зон а, соответственно, уменьшение автомобильных, сыграло важную роль в уменьшении дорожно-транспортных приключений.

Необходимость возможности устроиться на работу непосредственно в самом районе, ранее мы уже описывали в статье об альтернативном развитии Троещины.

Вопрос безопасного и удобного пространства (оранжевая зона) мы поднимали в материале «Як складається життя жінок в містах для чоловіків«, а именно о предрасположенности дорог и тротуаров к детским коляскам. 

Оказывается, что и в Финляндии, и в Австралии, и в Киеве все люди хотят одного и того же — жить и трудиться в безопасных условиях.

“Великий Київ” зібрав 10 ключових трендів світової урбаністики, за якими планують свій розвиток найкращі міста світу на найближчі 10-20 років.

Чому генеральні плани відходять у минуле, як міста працюють над стратегічними пріоритетами, а не просто розвивають інфраструктури? І головне — які галузеві “революції” відбулися у міському розвитку.

Світом правлять мегаполіси

Зараз багато говорять про ренессанс міст. Кажуть, що майбутня карта світу — це мережа “світових міст” і регіональних полісів, а держави і їх кордони втратять сучасну актуальність.

Так вже було у середньовіччя, до появи національних держав, — саме міста стали осередками просвітництва, промислової революції, нових політичних та релігійних рухів. І, схоже, історія повторюється.

Провідні мегаполіси світу, “світові міста” вже за обсягом економіки і впливом часом перевершують держави, стають центрами активності людства.  

Не президенти країн, а мери великих міст світу визначатимуть порядок денний розвитку людства. 

Ні, не питання війни і миру, альянсів і “великої політики” — а щоденного життя і нових глобальних викликів для мешканців і людства.

 Для мерів сучасних мегаполісів немає поняття “це не в моїй компетенції, мерія цим не займається”. 

Місто опікується всіма аспектами життя громадян — від здоров’я і безпеки до перекваліфікації та самореалізації, від інновацій до змін клімату, від сміття до збереження власної ідентичності міської громади у глобалізованому світі. 

Головна революція у плануванні міст — людиноцентричність. Ще нещодавно футурологи бачили міста майбутнього технократичними, де людей-то не видно. Зараз бачення майбутнього: людина — у центрі подій, головна дійова особа.  Це не просто гуманізація суспільства, просто людський капітал — найцінніший ресурс міст майбутнього. 

Міста конкурують за людей — і прагнуть забезпечити своїм мешканцям можливості розвитку.

Стратегії замість генпланів

Ми всі звикли, що головним документом міського розвитку є генеральний план — великий і складний документ, розроблений сивочолими архітекторами у кабінетах. Така ситуація була певним чином прийнятною в умовах розбудови міста — коли прокладали нові вулиці, кардинально переплановували квартали.

Наприклад, це про знамениту перебудову Парижа бароном Османом, а у нас в Києві — це план перетворення Подолу після пожежі 1812 року, індустріалізація 30-х, спорудження житлових масивів у 60-70-х. 

Генеральні плани — це про дороги, будинки, заводи, але не про людей.

Міста вже переважно сформовані, а перехід до постіндустріальної економіки спричинив в тому числі занепад промзон у містах. З’явилися величезні занедбані території — але з власниками, залишками цехів. А є ще квартали старої забудови, але ж заселені… 

 Розвивати місто — не стільки будувати, а більше поєднувати інтереси, створювати можливості для ведення бізнесу та комфорту мешканців. 

Споруджувати нові квартали на чистому майданчику чи зносити все без розбору — легко. А а ось “збудувати” новий район з існуючих вулиць, будинків (тобто вже урбанізованих територій), людей та інтересів — набагато складніше. Як наслідок, звичних генеральних планів замало для планування розвитку.

Як планують міста для людей

Планування майбутнього в першу чергу в інтересах мешканців, і нинішніх, і майбутніх, — ключова революція, що сталася у міському розвитку. Не інвестори, не промисловість, не власники землі чи нерухомості, а мешканці тепер — у центрі уваги. І не просто “тут і сьогодні”: міста намагаються не залишати проблем у спадок і не створювати нових для наступних поколінь.

Міські стратегії, ці “книги про майбутнє” з’явилися нещодавно, масово — з початку ХХІ століття. Раніше про плани розвитку міста часто було не так легко дізнатися, а чимало питань вирішувалося у кабінетах міських чиновників та депутатів. Наразі ж провідні міста готують стратегії з максимальним залученням потенційних учасників —  аби уникнути конфлікту інтересів і забезпечити синергію вже на ранньому етапі планування. 

Архітекторів покличуть, коли вже будуть домовленості і досить детальне завдання.

 Ідея міських стратегій — не просто цікаво опублікувати плани мерії, а поєднати зусилля зацікавлених сторін. Так виникає ефект синергії: коли результат від спільних зусиль більший, ніж аби всі діяли поодинці. 

Наприклад, місто будує лінію трамваю і вулиці, одна компанія — будинки, інша — торговий центр, третя — спорткомплекс, а на момент завершення робіт вже є мешканці, що переїдуть у новий район! 

Для цього мало накреслити це у генеральному плані — треба “запалити” цією ідеєю інвесторів, підприємців, мешканців. І — так залучити зовнішні ресурси.

 

Інакшою є і структура планування міст, стратегії — це про цілі і цінності. Замість звичних для нас галузевих інфраструктур (освіта, медицина, транспорт, будівництво, культура тощо) провідні міста світу вирізняють напрямки за кінцевими продуктами, що саме потрібно мешканцям, підприємцям, туристам, навіть державі у цьому конкретному місті.

Нам всім потрібно десь жити, і ми прагнемо жити з комфортом, але й не задорого — це про житлову політику. 

Ми не хочемо витрачати багато часу та грошей на поїздки — це про мобільність. Ми хочемо мати можливості відкрити свій бізнес, працювати і водночас користуватися послугами хороших компаній як споживачі — це про міську економіку. Ми хочемо дихати чистим повітрям, безпечно почуватися у міському просторі, бути впевненим у майбутньому… 

Це вже пріоритети — і для  досягнення кожного з них залучаються різні інфраструктури. Так вони отримують справжній сенс розвитку.

Берлін-2030 “Створюємо майбутнє разом”

У стратегії німецької столиці передбачено 7 ключових пріоритетів. 

Серед пріоритетів Берліна відразу кілька присвячені розвитку людського капіталу: економіка смарт знань, креативність, освіта та кваліфікація. 

Інша важлива складова — екологічність та ефективність інфраструктури, третя складова — різноманіття житлових районів, адже велике місто — не лише центр, більшість мешканців живе поза ним.

 Бачення: яким є Берлін — дізнайтеся тут.

Стратегії розвитку майбутнього Берліна — більше тут.

“Нью-Йорк-2050: “збудувати міцне і справедливе місто”

Схожий набір пріоритетів і у стратегії “Великого Яблука”. 

Головна ідея Нью-Йорка — побудова справедливого міста, розвиток демократії, інклюзивна економіка. 

Ключове гасло — “Один Нью-Йорк 2050: Смілими діями для протистояння нашій кліматичній кризі, досягнення справедливості та зміцнення нашої демократії ми будуємо міцне і чесне місто. Приєднайся до нас”. Стратегія — тут.

 “Червоною ниткою” через всі комплексні стратегії міст проходить тема екології і зниження екологічного сліду від діяльності людини. 

Принципи екологічного та справедливого розвитку закладено  у Цілях Сталого Розвитку ООН до 2030 року: наслідки розвитку не мають стати проблемами для майбутніх поколінь. Тож чимало міських стратегій позиціонуються як стратегії сталого розвитку (sustainable development). 

Особливістю сучасних стратегій розвитку міст також є інтеграція економічних та соціальних питань і просторового розвитку територій. 

Можна зустріти суміжні назви документів — стратегія просторового планування, концепція інтегрованого розвитку, маркетинговий план міста. А вже на їх основі розробляють генеральні плани — як інструменти регулювання планування та забудови на підтримку положень основного документу міста.

Галузеві революції: пріоритети замість інфраструктур

Зміна парадигми розвитку на сталість і людиноцентричність спричинила низку “галузевих революцій” — практично у всіх сферах життя міст. Ми склали короткий перелік сучасних тенденцій в урбаністиці — а насправді в управлінні містами. Бачення кожного з напрямків висвітлюється у відповідних стратегіях та планах.

1. Компактність і змішане використання

Міста намагаються ущільнювати — з точки зору насиченості функціями. Принцип “Живи-навчайся-працюй” має бути реалізований у пішій доступності — так знижується потреба у поїздках.

2. Житлова політика

Як забезпечити різноманіття житла, унеможливити утворення гетто, зробити місто привабливим для проживання — але водночас і доступним.

3. Стала мобільність

Чимало провідних міст позбавилися заторів завдяки новому підходу — оцінювати переміщення людей, а не машин. Революція бачення спричинила розвиток громадського транспорту та велоінфраструктури. А з іншого боку — наближення послуг до місць проживання, знижуючи попит на поїздки.

4. Нульова смертність на дорогах

Безкомпромісна боротьба міст з дорожніми аваріями дає результати. Скандинавські міста, що першими стали на принцип нульової терпимості до смертності в ДТП Vision Zero, вже звітуються про нулі загиблих.

5. Здорові міста

Громадське здоров’я — це не лише і не стільки медицина (вона бореться з наслідками), як здоровий спосіб життя. Світовий рух “Healthy cities” робить увагу на плануванні та благоустрої — аби сприяти пішій ходьбі та поїздках на велосипедах.

6. Розумні міста великих даних

Сучасні інформаційні технології (Smart City) дозволяють отримувати величезні обсяги даних (Big Data) у режимі реального часу. Це дає змогу моделювати будь-які міські процеси та навіть застосовувати штучний інтелект в управлінні інфраструктурою.

7. Міста “нуль відходів”

Zero waste cities — рух міст, що ставлять за мету обходитися зовсім без відходів. Звалища стали проблемою для багатьох мегаполісів, є технології повної переробки. Тож чому б не обійтися зовсім без звалищ.

8. Стійкі міста

Глобальні зміни клімату супроводжуються змінами мікроклімату через розвиток міст, наслідки — підтоплення інші стихійні лиха. Рух Resilient Cities опікується стійкістю міст до різноманітних катаклізмів — як природніх, так і техногенних, наприклад, терористичних загроз.

9. Розвиток мікрорайонів

Не секрет, що більша частина мешканців міст живе не у центрах — тож великі міста виокремлюють мікрорайони (чи точніше сусідства — neighbourhoods). У таких містах як Амстердам, Торонто кожен мікрорайон має свою стратегію, і ключовим є збереження і розвиток їх ідентичності.

10. Соціальна інклюзивність 

Сучасні міста конкурують між собою в першу чергу за людей. Людина — як творець, рушій економіки, як споживач кінець кінцем. Тож це — і про інтеграцію мігрантів, “нових мешканців”, і про підтримку спільнот, і про освіту, і про “діалог поколінь”. Інклюзивність — це не лише про зручності для людей на візках, це про місто, де немає “виключених” із суспільства.

Перелік напрямів насправді не вичерпний — десь більше акцент на озеленення і публічні простори, десь — на освіту і розвиток людського капіталу, десь — на подолання бідності і підвищення громадської безпеки. 

За десятками і сотнями публічних документів можна прогнозувати майбутнє міст. І, можливо, вже зараз уявити Київ-2040.

В столичном арт-пространстве Art space SET открылась выставка «Сталые нордические города», которая продлится до 17 ноября. Украина является первой страной за пределами нордической стран, где будет экспонироваться выставка.

Как сообщают организаторы, выставка охватывает пять тем — физическое и психологическое благосостояние граждан, приспособление городов к изменениям климата, безопасный и чистый транспорт для всех, рост городов без увеличения выбросов и превращения отходов в ценный ресурс.

Выставка будет интересна не только архитекторам и урбанистам, а всем, кому небезразлично, как выглядят и функционируют наши города. Над созданием выставки работали архитектурные центры пяти стран — Дании, Швеции, Норвегии, Финляндии и Исландии.

«Как вернуть природу в наши города? Как сделать общественный транспорт более привлекательным в городе, приспособленном для автомобилей? Как справиться с растущим объемом отходов, образующихся в городах? Многие архитекторы, урбанисты и жители городов задумываются над этими вопросами, ведь проблемы, с которыми города сталкиваются во всем мире похожи. Предлагаем вам ознакомиться и вдохновиться урбанистическими решениями и наработками нордических стран, посетить выставку», — отмечают организаторы.

Арт-пространство открыто с 12:00 до 21:00.

Как сообщалось ранее, в Киеве открыли первую smart-улицу.