«Це дуже серйозно».

Росія розмістила більш ніж 40 тактичних військових угрупувань біля кордонів України, а також на території тимчасово окупованого Криму та частин Донецької і Луганської областей. Це близько 115 тисяч військових.

Про це заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба під час брифінгу у понеділок, 29 листопада.

Міністр уточнив, що Росія також розмістила танки, артилерію, повітряні та військово-морські сили.

“Те, що ми бачимо зараз, є дуже серйозним. Росія розмістила чисельну воєнну силу в регіонах біля державного кордону України. Це включає танки, артилерію, повітряні та військово-морські сили. Там перебуває більше 40 батальйонних тактичних груп, що складаються зі 115 000 військових включно з територію Криму і Донбасу”, – сказав міністр. 

За його словами, Кремль відмовляється пояснити свої дії біля кордонів України та на тимчасово окупованих територіях.

“Ці сили значною мірою були присутні на наших кордонах принаймні з весни 2021 року. Протягом цих шести місяців Росія фактично не виводила їх, незважаючи на публічні заяви своїх найвищих військових чиновників”, – сказав міністр.

Кулеба додав, що він, а також колеги з Німеччини та Франції готові сісти з Росією за стіл переговорів, але міністр закордонних справ Сергій Лавров уникає зустрічей у Нормандському форматі.

Нагадаємо, минулого тижня начальник ГУР Міноборони Кирило Буданов заявив про те, що РФ накопичила близько 92 тисяч військових поблизу кордонів України та може готувати наступ на січень-лютий 2022 року. Кремль традиційно говорить, що переміщення його військ у межах його кордонів не повинно хвилювати інші країни, а також звинувачує Україну і США у провокуванні. 

22 листопада секретар РНБО Олексій Данілов за підсумками візиту до Канади повідомив, що держави-партнери України запевнили про допомогу в разі нового наступу Росії. 

США розглядають як засіб відповіді нові санкції проти Росії, включно з її президентом Владіміром Путіним та газогоном “Північний потік-2”, на введення в експлуатацію якого розраховує Кремль. 

Держсекретар США Ентоні Блінкен 12 листопада висловив стурбованість через «незвичайне пересування сил, які ми спостерігаємо на кордоні з Україною».

«Ми не знаємо, які наміри Росії. Але ми точно знаємо, що бачили в минулому: російські війська на українському кордоні, заяви про провокації з боку України, а потім – вторгнення», — заявив Блінкен.

Президент України Володимир Зеленський вважає основною метою стягнення військ Росією до кордонів залякування.

Дмитро Кулеба зазначав, що Росія розглядає вторгнення у якості однієї з альтернатив. Немає свідчень, що рішення про її реалізацію вже ухвалене в Москві, але такий варіант перебуває у них “на столі”.

Ілюстративне фото

Армия Великобритании может полностью отказаться от танков в ходе модернизации вооруженных сил. Правительство может принять такое решение из-за высоких затрат на модернизацию 227-ми танков «Челленджер 2» и 388 боевых машин пехоты «Уорриор» британской армии. Об этом сообщает британская газета The Times.

Минобороны королевства считает, что эта техника устарела, а характер и способы ведения боевых действий изменились, и требуют вложений в кибервооружение и космические технологии.

Также стало известно, что британское правительство планирует сократить численность сухопутных войск, а один из двух современных авианосцев могут передать в аренду союзникам.

Читайте также: Великобритания вводит карантин для тех, кто приезжает из Австрии и Хорватии.

Прошла неделя с тех пор, как румынские таможенные органы решили закрыть проход российского военного конвоя, состоящего из примерно тридцати боевых танков, предназначенных для сербской армии. «Пожертвование» Российской Федерации – именно на это указывался коносамент, представленный необычными московскими перевозчиками – не могло пересекать территорию Румынии, страны-члена Атлантического альянса и, следовательно, потенциального противника бывшего СССР. Об этом сообщает Periodastas.

Румынское правительство скрылось за уставами Североатлантического союза, которые запрещают транзит вражеских военных материалов в государствах-членах НАТО. 

Однако через десять дней после странного пограничного инцидента российская бронетехника прибыла в Сербию через венгерскую землю. Венгрия, страна-член НАТО, игнорировала вето Альянса. Его поза оказалась гораздо более гибкой. Очевидно, что сербским соседям требовалось около тридцати боевых танков и бронетранспортер БРДМ-2, представленный Кремлем. Шесть истребителей-бомбардировщиков МИГ-29, предназначенных для ВВС Белграда, следовали по тому же маршруту. Интересно, что венгры избавились от наглости атлантического купола с помощью так называемой уловки «национального суверенитета». 

Это не первый случай, когда правительство консервативного Виктора Орбана подчиняет предположительно жесткую дисциплину Альянса его превосходным отношениям с владельцем Кремля.

Быстрота социально-политических и военных изменений, зарегистрированных в последние пять лет в Балканском регионе, сильно раздражала Россию, решившую усилить свое влияние в регионе с целью противодействия весу Соединенных Штатов и их союзников, европейцев. На самом деле Владимир Путин убежден, что НАТО намерено стать своего рода военным министерством западного мира. Недавние специальные соглашения в области обороны, заключенные с Бразилией в Латинской Америке и Австралией в Тихоокеанском регионе, показывают растущую значимость военной структуры во главе с Вашингтоном. В сложившихся обстоятельствах России нужно переместить жетон.

Политологи считают, что ситуация на Балканах может стать взрывоопасной. Хотя НАТО в основном основана на альянсах с Албанией, Хорватией и Косово, бывшими государствами югославской федерации, Россия концентрирует свои интересы на Сербии, жители которой также помнят агрессию, совершенную НАТО в 90-х годах прошлого века, как и в славянских образованиях этого района, в частности в Боснии и Герцеговине. Москва может построить крупную военную структуру в Республике Сербской — Сербской Республике Боснии. Это вариант, который рассматривался в течение достаточно долгого времени, но который становится все более вероятным после решения Кремля передать военную технику Сербии. 

Ранее «Журналист» сообщал о том, что Сербия может отказаться от вступления в Евросоюз ради связей с Россией.