Відео: електричкою з Троєщини на правий берег. «Какая разніца?»

БК зняв документальне відео про поїздку електричкою з Троєщини на правий берег. Про те, як мешканці найбільш густонаселеного району Києва щодня намагаються дістатися роботи. Вийшло жорстко, місцями реалії вражають.

Квест

День на Троєщині починається раніше, ніж в інших районах Києва. Аби доїхати на роботу чи навчання вчасно, зазвичай о 7-й потрібно виходити з дому. Якщо не вдалось проскочити, попереду чекають черги на маршрутки, штовханина в громадському транспорті та довжелезні затори.

Альтернативний, найбільш швидкий та комфортний новий вид громадського транспорту. Такою мала стати міська електричка у 2009 році.  Перша лінія була відкрита між Троєщиною та станцією метро «Почайна» і мала вирішити проблему сполучення з правим берегом.

До станції «Троєщина-2» доїхати можна на трамваї, що курсує районом. В години пік трамвай їздить доволі часто. Інтервали між електричками — в середньому 20 хвилин. Кияни розклад пам’ятають, тож ближче до прибуття стають заповненими і трамваї.

Ті, хто обирають цей вид транспорту знають ще деякі хитрощі. Наприклад, де саме на платформі потрібно стояти, щоб опинитись біля дверей, а не посередині вагону.

Ми поїхали…

Вагони зазвичай заповнені, хоча штовханини немає. Їхати в електричці однозначно вільніше, ніж в маршрутках. Там в цей час уже немає чим дихати. Якщо взагалі «пощастить» влізти.

Склади міських електричок зношені та брудні. Поїзди, передані на баланс КП «Київпастранс», і так ніколи не були новими. А з відсутністю нормального фінансування на ремонт перетворились на суцільний жах.

Не дуже привабливо виглядають і пейзажі за вікном. Проте, така поїздка має одну ключову перевагу — швидкість. В той час, як на Північному мосту можна простояти годину, електричка довозить пасажирів до «Почайни» всього за десять хвилин.

Наскільки це вигідно фінансово — питання спірне. Людям доводиться сплачувати за проїзд в трамваї, електричці, а потім ще й в метро. Електрички після «Почайни» їдуть далі по Києву, але більшість пасажирів виходить саме тут.

Як кожного дня люди добираються електричкою — дивіться далі у відео.

Проблеми Троєщини

Останні роки в години пік стоїть не тільки виїзд з Троєщини, а ще й всі прилеглі вулиці. Що вже казати про Північний міст. Тут можна потрапити в затори на кілька годин.

Подільсько-Воскресенський міст, який має розвантажити лівий берег, будують уже майже 30 років. Проект цілої транспортної розв’язки з’явився ще у 1987 році, стартував у 1993-му. З перервами та перебоями з фінансуванням у 2010 році здали першу чергу — Гаванський міст, естакаду на Набережно-Хрещатицькій та ділянку та Набережно-Рибальській.

З 2017 року триває новий етап активного будівництва, про що стабільно гучно звітують київські посадовці. Столична влада обіцяє остаточно завершити роботи у 2021 році. Проте не всі мешканці лівого берегу раді такій перспективі. Наприклад, місцева громада виступає проти робіт через облаштоване озеро «Радунка».

Тема метро на Троєщину давно уже стала предметом численних анекдотів. Раніше будь-який кандидат на посаду міського голови або народного депутата від Деснянського району вважав за свій обов’язок вписати у програму будівництво підземки. Тепер політики стараються про таке навіть і не згадувати, щоб не викликати негатив. Адже обіцянками мешканців району годують давно.

28 січня цього року депутат Київради та член постійної комісії з питань транспорту, зв’язку та реклами Сергій Майзель в ефірі ТРК «Київ» заявив, що для району доцільніше використовувати швидкісний трамвай, електрички та окрему смугу для громадського транспорту. А будівництво метро, за словами депутата, обійдеться місту в два річних бюджети.

Ці заяви не співпадають з нещодавно офіційно презентованим Генеральним планом Києва, який передбачає будівництво четвертої гілки метро — Подільсько-Воскресенської. Вона буде починатись зі станції «Глибочицька» і закінчуватись станцією «Райдужна». Щоправда, план розрахований на 20 років, тож в найближчій перспективі троєщинцям підземку навряд пощастить побачити. Та і про джерела фінансування поки — ані слова.

Чи має електричка майбутнє?

В роботі міської електрички киян не влаштовує багато чого. В першу чергу це жахливий стан вагонів та недостатня кількість складів на маршрутах.

Крім цього, перебої в розкладі стали майже нормою. Відсутність поїздів на маршруті, скасування рейсів, технічні несправності уже цілком звичні для міської електрички. Наприклад, у вересні минулого року одразу більше десятка потягів не вийшли на маршрут. Через що обурені пасажири заблокували рух на станції «Троєщина-2».

«Київпастранс» тоді звинуватив «Укрзалізницю», а вони, в свою чергу, «Київпастранс» — за борги та відсутність договорів на ремонт рухомого складу.

Покращити ситуацію має проект «Укрзалізниці» Kyiv City Express. Він передбачає включення міської електрички до загальної системи приміського залізничного сполучення. В рамках проекту планують модернізувати існуючу мережу та забезпечити зручне поєднання маршрутів між собою.

Поки плани залишаються нереалізованими, а проблема поїздок з Троєщини на правий берег — не вирішеною. Мешканцям майже півмільйонного району європейської столиці аж ніяк не позаздриш.

 А що ви думаєте з цього приводу? Чи є майбутнє у міської електрички та чи здатна вона взагалі вирішити проблему Троєщини? Пишіть нам на електронну пошту: [email protected]

Розповіддю про Троєщину ми розпочинаємо наш спецпроект «Електричка. Какая разніца?».  В ньому ми розкажемо про мешканців Києва та області, які змушені щодня добиратись в електричках. Десять років тому для багатьох це був вихід. Але сьогодні… ви і самі побачите.