Карантинна економіка. Чи є вихід?

Українська економіка в цьому році, за різними прогнозами, просяде від 5% до 10% ВВП. У разі продовження тотального карантину падіння може бути ще більш глибоким, що буде не вперше, в 2009 році в результаті світової економічної кризи показала падіння на 15%.

Які дії робить або має зробити уряд для запобігання і пом'якшення наслідків різкого обвалу економіки?

По-перше, в березні прийнятий «антикарантінний» закон № 3275. Його норми стосуються, перш за все, мікро- та малого бізнесу, який, по суті, найбільше і постраждав від введення тотального карантину в березні 2020 року. Правда, однією рукою влада надає бізнесу різні форми компенсації за карантинну зупинку, а іншою рукою ліквідує в держбюджеті-2020 Фонд по частковому гарантування кредитів в сумі 240 млн. грн тому ж малому бізнесу.

По-друге, в квітні з другої спроби переглянутий державний бюджет на 2020 рік. Витрати бюджету збільшені на 83 млрд. грн, але урізані витрати на розвиток і субвенції місцевим бюджетам. Створено фонд по боротьбі з коронавірусом в сумі 64,7 млрд. грн., який буде фактично керуватися в ручному режимі.

По-третє, уряд заявляє про пом'якшення тотального карантину, але чіткого і зрозумілого плану і конкретних термінів його виконання немає.

Всі ці заходи є непорівнянні з втратами бізнесу і масштабами зростаючого безробіття, а також багато в чому внутрішньо суперечливі (як, наприклад, розширення кредитної програми для малого бізнесу з одночасною ліквідацією фонду по частковому гарантування кредитів для малого бізнесу).

Невеликий, але важливий нюанс. За фактом, дії уряду призвели до того, що призупинили свою діяльність або закрились сотні тисяч підприємців і втратили джерело доходу мільйони українських громадян, які працювали в них. При цьому уряд пропонує підприємцям отримання дешевих кредитів для компенсації збитків.

Іншими словами, уряд зупинив (поставило на «стоп-кран») бізнес, що призвело до збитків, і пропонує кредити (нехай і дешеві) для їх покриття, тобто пропонує збільшення боргового навантаження при відсутності доходів. Не зовсім, точніше, зовсім нелогічно. Бізнесу в даному випадку необхідно не кредити надавати, а прямі адресні виплати для можливості виплачувати зарплати своїм співробітникам.

Що далі?

Ключовою проблемою української економіки в 2020 році і, можливо, в 2021-м, буде не інфляція, не девальвація, не заполітизований дефолт, а безробіття. Це треба чітко зрозуміти.

Сфери торгівлі і послуг, які найбільше постраждали від тотального карантину, миттєво не відновляться. Адже, як відомо, випасти з бізнесу дуже легко, а повернутися в нього набагато складніше і дорожче. Плюс до всього, в Україну повернулися сотні тисяч українських заробітчан, яких європейські країни найближчим часом назад не чекають.

Внутрішній попит, і так недостатній, стиснувся, а зовнішній, через світову кризу, ще більше знизився (зовнішньоекономічна кон'юнктура почала погіршуватися ще з серпня 2019 року).

Що робити?

1. В першу чергу, пом'якшити тотальний карантин – перестати блокувати транспорт, торгівлю, сервіси і сектор послуг. Необхідно зосередитися на найбільш незахищених і схильних до високого ризику смертності категоріях громадян – людей старше 65 років і людей з хронічними захворюваннями, і саме для них застосовувати карантинні заходи. Продовження карантину в нинішньому вигляді загрожує соціальними вибухами, так як мільйони людей позбавлені джерел доходу понад місяць, і у більшості з них немає заощаджень, оскільки вони живуть від зарплати до зарплати.
2. По-друге, необхідно знизити боргове навантаження на держбюджет за допомогою реструктуризації держборгу, як зовнішнього, так і внутрішнього. МВФ і Світовий банк зробили заяву про те, що готові відстрочити бідним країнам повернення боргів у зв'язку з важкою економічною ситуацією. Україна могла б цим скористатися і запропонувати реструктуризацію, звільнившись від сплати зовнішніх боргів як мінімум на два роки (близько $ 11 млрд.). Це, до речі, набагато більше, ніж той же стабілізаційний фонд в сумі $ 2,3 млрд. (64,7 млрд. грн.).
3. По-третє, здійснити податкову реформу, знизити податкове навантаження на бізнес. Наприклад, замінити, нарешті, податок на прибуток податком на виведений капітал.
4. По-четверте, замість того щоб урізати і так мізерні обсяги коштів, що спрямовуються на підтримку експорту, потрібно було б передбачити близько 10 млрд. грн. для наших експортерів високотехнологічної продукції (не сировини). Тим більше що ситуація на зовнішніх ринках погіршується, і експортерам необхідна підтримка.
5. По-п'яте, здійснити заходи з імпортозаміщення та максимальної локалізації, а не купувати вживані французькі вертольоти (в кредит), американські локомотиви (майже без локалізації), польські трамваї і т.д. Йдеться перш за все про держзакупівлі в сумі близько 700 млрд грн на рік, які необхідно витрачати пріоритетно на закупівлю українських товарів і послуг.
6. По-шосте, необхідно переглянути грошово-кредитну політику з метою здешевлення та подовження кредитного ресурсу. Йдеться про фінансування інфраструктури, авіабудування, суднобудування, вагонобудування та інших сфер, які виробляють продукцію з високою доданою вартістю. Це не українське ноу-хау, такі інструменти застосовують успішні розвинені країни.

Безумовно, названі заходи мають бути єдиною комплексною системою та об’єднані в єдиний антикризовий план, який працюватиме і в посткарантинний період задля відродження української економки.

Источник: facenews.ua